Я готуюсь до курсу інформатики. Алгоритмізація та програмування

УРОК 28. Поняття рядкової величини

Мета уроку. Дати поняття рядкових величин, вказівок та функцій опрацювання рядкових величин.

Теоретичний матеріал

Рядок—це послідовність символів кодової таблиці комп’ютера (ASCII таблиця). При використанні у виразах рядок береться в одинарні лапки.

Кількість символів у рядку (довжина рядка) може динамічно змінюватися від 0 до 255. Для опису даних рядкового типу використовується ідентифікатор string, за яким вказується в квадратних дужках значення максимально допустимої довжини даного рядка. Якщо значення не вказується, то вважається, що довжина рядка складає 255 байт.

Змінну рядкового типу можна визначити безпосередньо в розділі опису змінних. Рядкові дані можуть використовуватися в програмі також у якості констант. Опис рядкового типу встановлює максимальну кількість символів, що може їх вмістити рядок.

Формат опису:

var

«ідентифікатор, . . . > : string [<махсимальна довжина рядка>] ;

Приклад:

ST : string; {опис рядка довжиною 255 символів (відсутня довжина рядха в описі)}

ST1 : string[50]; {опис рядка довжиною 50 символів)

Вирази, в яких операндами служать рядкові дані, називаються рядковими. Вони складаються із рядкових констант, змінних, покажчиків функцій і знаків операцій. Над рядками дозволяється виконувати операції зчеплення й операції відношення.

Операція зчеплення (+) застосовується для з’єднання кількох рядків в один результуючий рядок. Наприклад, ‘П’ +’ Е’ +’ О’ +’ М’ в ‘ПЕОМ’

Довжина результуючого рядка не повинна перевищувати 255 символів.

Операції відношення (=, <, >, о, <=, >=) здійснюють порівняння двох рядкових операндів і мають пріоритет нижчий, ніж операції зчеплення. Порівняння рядків робиться зліва направо до першого не співпадаючого символу. Більшим вважається той рядок, в якого перший неспівпадаючий символ буде мати більший номер у кодовій таблиці ASCII. Якщо рядки мають різну довжину, але в загальній частині збігаються, вважається меншим той рядок, у якого довжина менша. Рядки вважаються рівними, якщо вони рівної довжини і містять однакові символи.

Для присвоєння рядковій змінній значення результату рядкового виразу використовується оператор присвоювання (:=). Якщо довжина змінної після виконання оператора присвоювання перевищує максимально допустимий при описі розмір, усі зайві символи праворуч усікаються (тобто втрачаються!). Допускається змішування в одному виразі операндів рядкового і літерного типів. Якщо при цьому літерній змінній присвоюється значення рядкового типу, довжина рядка має дорівнювати одиниці, інакше виникає помилка виконання. До окремих символів у рядку можна звернутися за номером (індексом) даного символу в рядку. Індекс визначається виразом цілого типу, що записується в квадратних дужках за ідентифікатором рядкової змінної або константи. Для обробки рядкових даних використовуються наведені нижче стандартні процедури та функції.

Процедури для роботи з рядками.

Delete(Str,Poz,N) — вилучення N символів рядка Str, починаючи з позиції Poz. Якщо Poz>255, виникає програмне переривання.

Insert(Strl,Str2,Poz) —вставка рядка Strl у Str2, починаючи з позиції Poz.

Str(Number,St) — перетворення числового значення величини Number і занесення результату в рядок St. Після Number може записуватися формат, аналогічний формату виведення. Якщо у форматі зазначена недостатня кількість розрядів, поле виведення розширюється до потрібної довжини.

Значення Number

Вираз

Результат

1500

Str(Number:6,Str)

‘___1500’

4.8Е+03

Str(Number:10,Str)

‘_____4800’

76854

Str(-Number:3,Str)

‘-76854’