Я готуюсь до курсу інформатики. Алгоритмізація та програмування

Розрізняють два типи трансляторів: компілятори, інтерпретатори.

Компілятор—це програма, призначена для перекладу в машинні коди програми, що написана мовою високого рівня. Процес такого перекладання називається компіляцією.

Кінцевим результатом роботи компілятора є програма в машинних кодах, яка потім виконується комп’ютером. Скомпільований варіант програми можна зберігати на диску. Для повторного виконання програми компілятор вже не потрібен. Досить завантажити з диску в пам’ять комп’ютера скомпільований перед цим варіант програми і виконати його.

Існує інший спосіб поєднання процесів трансляції та виконання програм. Він називається інтерпретацією.

Інтерпретатор — це програма, що призначена для трансляції та виконання вихідної програми по командах (на відміну від транслятора, який цей процес виконує в цілому). Такий процес називається інтерпретацією.

У процесі трансляції програми інтерпретатором відбувається перевірка програми на відповідність правилам її написання. Якщо в програмі знайдені помилки, транслятор виводить повідомлення про них на екран монітора. Інтерпретатор повідомляє про знайдені помилки після трансляції кожної команди програми, а компілятор — після завершення компіляції всієї програми. Знайти та виправити в цьому випадку помилки значно складніше, ніж при інтерпретації. Через це програми-інтерпретатори розраховані, в основному, на мови, що призначені для навчання програмуванню, і використовуються програмістами-початківцями.

Як правило, програми-компілятори та програми-інтерпретатори називаються так само, як і мови, для перекладу з яких вони призначені. Слова Паскаль, Бейсік, Сі можна сприймати і як назви мов, і як назви відповідних програм—трансляторів.

Однією з найпопулярніших мов для навчання програмуванню є мова Паскаль, яку створив у 1968 році швейцарський вчений Ніклаус Вірт.

Домашнє завдання

• Вивчити означення, що прочитані на лекції (що таке програма, класифікація мов програмування, що таке транслятор, типи трансляторів).

УРОК 7. Алфавіт мови програмування

Мета уроку: дати дітям поняття мови програмування, на прикладі мови Паскаль дати означення основним поняттям мови: алфавіт, оператори, ідентифікатори, рядки, описи.

Теоретичний матеріал

Мова програмування—це один з способів подачі алгоритму, що розрахований на виконавця комп’ютер (тут доречно згадати з дітьми взагалі, що таке алгоритм, його властивості та форми подачі).

Будь-яка мова програмування характеризується трьома основними складовими: алфавіт, синтаксис і семантика.

Сукупність символів, які дозволяється використовувати при побудові опису програм мовою програмування, називають алфавітом цієї мови.

Сукупність правил (опису) побудови вказівок алгоритмів деякою мовою програмування називають синтаксисом мови програмування.

Правила семантики пояснюють, яке смислове значення має кожний опис і які дії повинен виконати комп’ютер під час виконання кожної команди. У будь-якій мові програмування можна виділити чотири типи елементів, що використовуються при побудові описів програм: символи, слова, вирази, команди (оператори).

Символи мови — це основні нероздільні знаки, за допомогою яких описуються програми і дані.

Слова мови—структури, що утворені із символів алфавіту мови програмування і мають певний зміст. Слова—це імена змінних та констант, числа, службові слова та ін.

Вираз—це текст, що задає правило обчислення одного значення величини. Якщо одержуване значення числове, то вираз називають арифметичним, якщо значення логічне, то вираз називають логічним або бульовим, якщо одержуване значення — текст, то вираз називають літерним.

Команда — це вказівка на виконання деякої дії. При написанні програм команди називають операторами, а величини, що використані в команді — операндами.

Скінченна послідовність виконуваних почергово команд називається серією команд. Серія може складатися з однієї команди і навіть бути порожньою.

Алфавіт і словник мови.

Програма на мові Паскаль формується за допомогою набору знаків, що утворюють алфавіт мови, і складається з літер, десяткових і шістнад-цяткових цифр і спеціальних символів.

У якості літер використовують великі та малі літери латинського алфавіту:

a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z i _(знак підкреслення)

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

У якості десяткових цифр: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0. Шістнадцяткові цифри будуються з десяткових цифр і літер від А до F (або від a до f).

При написанні програм застосовуються спеціальні символи: