30
Кадровий старшина Генер. Штабу з солідним службовим й боєвим стажем.
31
Див. ст. І. Мазепи: 'Творена Держава' (Збірник памяти Петлюри
32
Очерки Р. С., т. V., ст. 234.
33
Очерки, V., 117.
34
Тамже, ст. 255.
35
Дуже цікаво булоб установити дату видання цієї інструкції; В.Кедровський у своїх споминах її не подав
36
Полковник після посади.
37
Полковник після посади
38
Властиво це була вже майже більшість Дієвої армії, але частини були вже сильно послаблені від тифозної епідемії.
39
Завдяки напросто страшній тифозній епідемії.
40
Матеріяли, що використав я для предлежачої праці: 1) Власні записки. мапи і т. д. 2) Записки й спогади старшин конвою. 3) Матеріяли з журналу 'Скиталець'. 4) Денник отамана Шепаровича (командир кінної бригади). 5) Денники командирів Запорозької групи (п.п. С. і Г.). б) Юр. Тютюнник; 'Зимовий похід'. 7) П. Певний: 'За волю й державність'. 8) Феденко: 'Фермент нації'. 9) Спогади старшини кінного дивізіону Гайдамаків. 10) Спогади полковника Трутенка. 11) Спогади полковника Сікевича (б. посла в Будапешті). 12) Спогади старшини 5-го кінного полку (вмер від сухіт у р. 1923 в Будапешті). 13) Командир бригади Запорозької дивізії полковник Дубовий: 'Маршрут Запорозької дивізії'. 14) Спогади Волинської дивізії сотника Левицького. 15) Спогад-конспект начальника штабу Запорожців полковника Крата. 16) Замітки з 'Короткої історії 3-ої Залізної дивізії' (Зимовий похід). 17) Спогади хорунжого Юнацької Школи, пізніше 3-го кінного полку, Артемєва. 18) Спогади про Любарські події з 'Альманаху Київської дивізії' (1920 р.). 19) 'Поміж ковалом і молотом'. 20) Спогади старшини Галицької армії Бабія (Одеса). 21) Матеріяли старшин штабу II Галицького корпусу сотника Гнатевича й багатьох інших за що прошу їх прийняти мою подяку. Ген. — пор. Омелянович- Павленко.
41
) Ю. Тютюнник вже зробив певний нарис; гадаю, що моя праця, яка має чимало мап і відправних даних, може полегшити значно в їхній роботі.
42
Особливу ролю відігравав офіцер Цімерман, майор Української Галицької армії.).
43
На цих нарадах я не брав участи, бо якраз у той час добровольці занадто натискали на Запорозьку групу з Одеського напрямку.
