1Q84. Книга третя

— Але про цю угоду ви не доповіли мадам.

— Я вирушила туди, щоб убити лідера, і я виконала своє завдання, — сказала Аомаме. — А Тенґо-кун — це загалом моя особиста справа.

— Нехай буде по-вашому, — майже примирившись, сказав Тамару. — Ви справді повністю виконали своє завдання. Це я визнаю. І те, що питання про Тенґо-куна — ваша особиста справа. Та приблизно в той час ви чомусь завагітніли. Цього так просто не можна обійти мовчанкою.

— Не приблизно в той час. А того вечора, коли в центрі столиці несамовито гуркотів грім і бушувала злива. Саме того вечора, коли я спровадила на той світ лідера. Як я вже казала, завагітніла без статевого акту.

Тамару зітхнув.

— Враховуючи характер проблеми, мені залишається тільки вірити вашим словам або зовсім не вірити. Я досі вважав вас людиною, вартою довіри, і хотів би зараз вам вірити. Але цього разу я не бачу у ваших словах логіки. Бо взагалі я людина, яка дотримується дедуктивного способу мислення.

Аомаме й далі мовчала.

— А чи немає якогось причинно-наслідкового зв'язку між вбивством лідера й загадковою вагітністю? — запитав Тамару.

— Нічого не можу сказати.

— Ви не допускаєте можливості, що зародок у вашому лоні від лідера? Що якимось способом — невідомо, яким — він запліднив вас. У такому разі було б зрозуміло, чому вони будь-що хочуть вас схопити. Бо їм потрібен спадкоємець лідера.

Стискаючи в руці слухавку, Аомаме хитнула головою.

— Такого не може бути. Дитина від Тенґо-куна. Я в цьому впевнена.

— І щодо цього мені залишається тільки вірити вашим словам або зовсім не вірити.

— І я не можу дати іншого пояснення.

Тамару знову зітхнув.

— Нехай буде по-вашому. Тимчасово повіримо вашим словам, що дитина від Тенґо Кавани. І ви в цьому впевнені. Однак і в цьому все ще немає логіки. Від самого початку вони збиралися вас впіймати й суворо покарати. Але в певний момент щось сталося. А може, щось з'ясувалося. І тепер ви їм потрібні. Вони кажуть, що гарантують вам при собі повну безпеку. І хотіли б переговорити про це безпосередньо з вами. Власне, що ж сталося?

— Та я їм не потрібна, — відповіла Аомаме. — Гадаю, їм потрібний зародок у моєму лоні. У певний момент вони про нього дізналися.

— Так-так! — десь озвався карлик у ролі клакера.

— Я трохи не встигаю за вашими думками, — сказав Тамару. І ще раз пирхнув. — Зв'язку між ними все ще не видно.

«Зв'язку не видно, бо є два Місяці! — подумала Аомаме. — От чому все втратило зв'язок». Але вголос нічого не сказала.

— Так-так! — десь підхопили гуртом інших шестеро карликів.

— Їм потрібно чути віщий голос. Так сказав мій співрозмовник по телефону. Мовляв, втративши той голос, секта може загинути. Я не розумію, що конкретно означає «чути віщий голос». Може, дитина у вашому животі — це те, що «чує віщий голос»?

Аомаме легенько приклала руку до низу живота. «Мадза й доота», — подумала вона, але вголос цих слів не вимовила. Щоб цього не почули Місяці.

— Не знаю, — відповіла Аомаме, старанно добираючи слова. — Але іншої причини, чому я їм потрібна, не бачу.

— Однак, власне, з якої причини ваша дитина, народжена від Тенґо Кавани, матиме такі особливі здібності?

— Не знаю, — відповіла Аомаме.

«Може, в обмін за власне життя лідер доручив мені народити спадкоємця, — спало їй на думку. — Можливо, з цією метою того грозового вечора він тимчасово відкрив канал, що сполучає між собою різні світи, і з'єднав в одне ціле мене й Тенґо-куна».

— Незалежно від того, від кого ця дитина та які в неї від народження здібності, ви не маєте наміру домовлятися із сектою, правда? Навіть якби завдяки такій домовленості ви щось і дістали. Навіть якби вони радо відкрили вам не одну таємницю.

— У жодному разі.

— Та незалежно від ваших очікувань вони, можливо, силоміць спробують заволодіти вашою дитиною. Будь-яким способом, — сказав Тамару. — Ваша слаба сторона — Тенґо Кавана. Можна навіть сказати, майже єдина. Але значна. Якщо вони про неї дізнаються, то, напевне, на ній зосередять усю свою увагу.

Тамару казав правду. Тенґо Кавана був не тільки метою життя для Аомаме, але й водночас фатальною слабою ланкою.

— Залишатися тут і надалі — дуже небезпечно. Треба перебратися в набагато безпечніше місце ще перед тим, як вони довідаються про ваш зв'язок з Тенґо Каваною, — порадив Тамару.

— Зараз у цьому світі ніде немає безпечного місця, — сказала Аомаме.

Якийсь час Тамару оцінював її думку. А тоді спокійно розтулив рота:

— То що ви думаєте робити?

— Насамперед мені треба зустрітися з Тенґо-куном. А до того часу не можу звідси виїжджати. Навіть якщо це чимось загрожуватиме.

— І що ви зробите під час зустрічі?

— Знаю що.

На хвилину Тамару замовк.

— Без жодного сумніву?

— Невідомо, як усе складеться. Але я знаю, що треба робити. Без жодного сумніву.

— Але не збираєтесь мені про це розповісти.

— Вибачте, але поки що не можу. Будь-кому, а не лише вам. Бо якби розповіла, то в ту ж мить, напевне, весь світ знав би.

Місяці прислухаються. І карлики. І стіни кімнати. Нічого не можна було випускати з душі. Доводилось тримати її за товстою стіною.

До Аомаме долинув сухий регулярний звук, безбарвний і самотній — на тому кінці телефонної лінії Тамару постукував кінцем кулькової ручки.

— Нехай буде по-вашому. Я спробую зв'язатися з Тенґо Каваною. Але перед тим доведеться дістати згоду від мадам. Мені було наказано якомога швидше перевезти вас кудись інде. Та ви сказали, що в жодному разі звідси не поїдете, поки не побачитеся з Тенґо Каваною. Пояснити їй цю причину буде непросто. Ви розумієте?

— Логічно пояснити щось нелогічне надзвичайно важко.

— Саме це я хотів сказати. Мабуть, важче, ніж натрапити на справжню перлину в «Устричному Барі», що в кварталі Роппонґі. Та все одно я постараюся.

— Дякую, — сказала Аомаме.

— Ваше наполегливе твердження здається мені вкрай нелогічним. Я не бачу логічного зв'язку між причиною і наслідком. Та, слухаючи вас, я поступово став відчувати, що можу з ним тимчасово погодитися. Сам не знаю, чому.

Аомаме зберігала мовчанку.

— Мадам вірить і довіряє вам, — сказав Тамару. — А тому, гадаю, вона, можливо, знайде підставу, щоб звести вас з Тенґо Каваною, якщо ви так твердо наполягаєте. Мабуть, ви з ним міцно пов'язані.

— Як ніщо на світі, — сказала Аомаме.

«Як ніщо в будь-якому світі», — поправила вона подумки.

— І навіть якщо, — вів далі Тамару, — я відмовлюся встановити контакт з Тенґо, посилаючись, як я казав, на велику небезпеку, ви все одно підете на зустріч з ним у тому будинку.