геніальний російський мислитель Н. Федоров — наставник Ціолковського?! Якщо тепер злякаємося грандіозності проблеми, то втратимо динаміку актуальної миті. Космотворчі ідеї приходять своєчасно, і горе тим, хто залишається глухим до їхнього веління!
Як наші діти, онуки й правнуки здійснять титанічний заповіт — ми можемо лише гадати: може, переселяться у “спокійний” регіон Мегасвіту, створивши армаду суперкосмічних кораблів, може, накладуть “пластир” на Чорну Діру, запустивши у пащу її гравітаційного провалля якусь зірку, спроможну перекрити грандіозну рану у тканині континууму, і, таким чином, повернуть Люциферові його статус Найпрекраснішого Світила в нашому небі. Але ми певні одного: об'єднаний розум людства подолає прадавню розтерзаність, здолає апокаліптичні видіння “кінців світу”, запрограмованих у минулі віки приниження й неуцтва, і сотворить Нову Землю й Нове Небо, де слова “смерть”, “страшний суд”, “війна” і “зло” будуть навіки викреслені із словників народів Матері-Геї...
Журнал “Всесвіт”, № 12/1987
