- 1
- 2
нічна пригода з учробом могла бути цілковитою випадковістю.
О дванадцятій годині я вернувся додому.
Гед Борт спав, як і вчора.
Я піднявся нагору й, вивільнивши з ніші канапку, присів на неї. Перебираючи в думці перипетії сьогоднішнього дня, я машинально зняв один черевик і шпурнув його в куток. І тут же запізніла думка обпекла мене, мов блискавиця: Гед Борт! Я прислухався. Але все обіймала тиша. Знизу не долинало жодного звуку.
«Здається, минулося», – з полегкістю подумав я. Відтак скинув другого черевика і надзвичайно обережно опустив його на підлогу.
Минуло з півгодини. Я вже засинав, коли раптом унизу почувся дикий крик. Гед Борт, здавалось, був украй розлютований.
– Та кидай же кінець кінцем другого черевика! – долинув до мене густий, схожий на грім ієрихонської труби бас.
- 1
- 2