воскрешении мертвого); aliquantisper oravit (над мертвым V. M. с. 8, 2) Cf. с. 14, 4; с. 16, 7: familiaria arma с. 22, 1: D. II, 4: nota praesidia, D II 5, nota subsidia D III 8, 7; D III 14, 4. Чудеса, совершаемые без молитвы: V. М. с. 12, 13, 14, 1-2, с. 15, с. 17, 18, 19. Ep. III, 8; D II, 2, 3; D II, 8, 7-9; D II, 9, 1-3; D III 3, 3; D III 8, 2, Virtus III 9, 3; D III 10.
(25) V. М. c. 12: cum voluit stare conpulit, et cum libuit, abire permisit. Чудеса от его одежды, V. М. с. 18, 4, собственноручного письма, с. 19, 1.
(26) D III 3, 7-8; ita parum est ipsum Martinum fecisse virtutes: credite mihi, quia etiam alii in nomine eius multa fecerunt.
(27) Cf. Babut, p. 252 sq.
(28) D I 4, 5; I 5, 1; I 8, 5; I 13, 14; I 20, 4; II 8, 2.
(29) На острове Галлинарии Мартин питался кореньями. V. М. с. 6, 5. Власяница: V. М. 18, 4. Ep. III, 17, но не всегда: D II 5, 6; D III 6, 4. Ложе на пепле Ep. III, 14.
(30) illam scilicet perseverantiam et temperamentum in abstinentia et in ieiuniis, potentiam in vigiliis et orationibus, noctesque ab eo perinde ac dies actos nullumque vacuum ab opere tempus V. M. c. 26, 2. Cf. c. 10, 1: idem enim constantissime perseverabat qui prius fuerat.
(31) fortitudo vincendi, patientia expectandi, aequanimitas sustinendi Ep. II, 13.
(32) V. M. 27, 1 Cf. V. Antoni 67: semper eandem faciem inter prospera et adversa (Цитаты из V. Antoni по латинскому переводу Евагрия IV века. Mi. P. G. 26, 835 sq). Спокойствие Мартина среди разбойников. V. М. с. 5, 5.
(33) V. M. 25, 6.
(34) caelestem quodammodo laetitiam vultu proferens extra naturam hominis videbatur V. M. 27, 1. Cf. V. Antoni 67: semper hilarem faciem gerens.
(35) V. Antoni, в переводе Евагрия, – литературный образец Севера осуждает печаль о грехах: nunquam recordatione peccati tristitia ora contraxit, c. 14. В греческом тексте подчеркнутые слова отсутствуют.
(36) Ер. II, 1.
(37) Ср. однако Ер. I, 14: nоn sine gemitu fatebatur diaboli arte deceptum. D III 13, 3: maestus ingemesceret se vel ad horam poxiae communioni fuisse permixtum... angelus: merito, inquit, Martine, conpungeris (4)... cum lacrimis (5).
(38) Ер. III, 16.
(39) V. M. 22, 4.
(40) si tu ipse, miserabilis, ab hominum insectatione desisteres et te factorum tuorum vel hoc tempore, cum dies iudicii in proximo est, paeniteret, ego tibi vere confisus in Domino Jesu Christo misericordiam pollicerer. V. M. 22, 5.
(41) quocumque ieris et quaecumque temptaveris, diabolus tibi adversabitur. V. M. c. 6.
(42) V. M. с. с. 21-24.
(43) Ер. III, 13.
(44) Эфес. 6, 14-17.
(45) Ср., впрочем, строгий запрет общения с лицами другого пола D II 7; II 11, 12. Точка зрения самого Сульпиция I, 9, 1.
(46) Ep. II, 9-10.
(47) inplevit tamen sine cruore martyrium Ib. 12.
(48) Pro spe aeternitatis, ibidem.
(49) spes futurorum Ep. III, 1.
(50) V. М. с. 25, 4. Cf. 'familiare illud ori suo crucis nomen'. Ep. II, 4.
(51) V. M. с. 26, 3-4.
(52) Oculis... ас manibus in caelum semper intentis invictum ab oratione spiritum non relaxabat. Ep. III, 14.
(53) interiorem vitam illius et conversationem cotidianam et animum caelo semper intentum nulla unquam – vere profiteor – nulla explicabit oratio. V. M. c. 26, 2. Cf. c. 1, 7: adeo ea, in quibus ipse tantum sibi conscius fuit, nesciuntur.
(54) V. M. с. 25, 3. Cf. Hauck. К. G. I. 55.
(55) Martinus adhuc catechumenus hac me veste contexit. ib. c. 3, 3 со ссылкой на Мо. 25. 40.
(56) Martinus pauper et modicus caelum dives ingreditur. Ep. III, 21. Ср. характеристику самого Севера у Геннадия: paupertatis atque humilitatis amore conspicuus. (De viris illustribus c. 19).
(57) contemptibilem esse personam. V. M. c. 9, 3.
(58) vultu despicabilem, veste sordidum, crine deformem. Ib.
(59) Ib. c. 10, 2. Eadem in corde eius humilitas, eadem in vestitu eius vilitas erat.
(60) V. M. c. 2, 5. Рядом с этим омовение епископом ног у странника (V. M. с. 25, 3) является скорее частью быта. Ср. целование ног в кругу Севера D I 2.
(61) Ib. с. 26, 5.
(62) Cf. D. III, 2, 4. V. M. с. 16. Hoc suae nоn еsse virtutis... non esse se dignum (16, 5).
(63) V. M. 27, 2.
(64) Ibidem.
(65) D III 14.
(66) D III 4.
(67) V. M. с. 20, 2; D II 7, 3.
(68) о процессе присциллианистов и роли Мартина в нем см. Вabut, Priscillien et le priscillianisme, p. 168 sq. (освещение событий очень субъективное); Delehaye, о. с. р. 61 sq.
(69) Apud Parisios – leprosum miserabili facie horrentibus cunctis osculatus est atque benedixit. V. M. c. 18, 3.
(70) Confessiones, lib. X, c. 35, n. 57.
(71) D II 9, 6.
(72) Ep. III, 14. Cf. Ep. III, 11: totus semper in Domino misericordiae visceribus afluebat.
(73) dubitavit paene quid mallet, quia nec hos deserere nес а Christo volebat diutius separari... lacrimasse perhibetur Ep. III, 11. В основе, может быть, лежит Филип. 1:21-25.
(74) verba spiritualiter salsa, D II 10.
