Аліса в країні чудес

Враз побачила я, завернувши за ріг,
Як Пантера з Совою ділили пиріг...
Проковтнула Пантера пиріг залюбки,
А Сові залишила таріль у квітки.
І виделку з ножем теж Пантера взяла,
Зате ложку люб'язно Сові віддала.
По вечері Пантера вляглася в траву,
Але спершу вона проковтнула...
- Навіщо нам слухати ці харки-макогоники? - урвав Казна-Що-Не-Черепаха. - Вона ж нічого не пояснює! В житті не чув подібної абракадабри!
- Мабуть, і справді досить, - сказав Грифон на радість Алісі. - Хочеш, покажемо тобі ще одну фігуру омарової кадрилі?.. Чи, може, краще хай він заспіває тобі пісню?
- Пісню, пісню, будь ласка! Нехай заспіває! - вигукнула Аліса так палко, що Грифон аж наче образився:
- Гм! На колір і смак товариш не всяк! Заспівай їй «Зчерепаховий суп», - га, старий? [102]
Казна-Що-Не-Черепаха глибоко зітхнув і заспівав, час від часу зриваючись на хлипи:
Ідіть усі, старі й малі*,
вже суп парує на столі.
Ну хто тут не оближе губ?
Ох же й смачний зчерепаховий суп!
Ах, який суп,
страх, який суп, -
вечірній, тремкий зчерепаховий суп,
суп,
суп!
Ну, що та риба, дичина,
садовина й городина?
Мені тоді обід лиш люб,
як є на столі зчерепаховий суп.
Ах, який суп,
страх, який суп, -
вечірній, тремкий зчерепаховий суп,
суп,
суп!..
- Іще раз приспів! - гукнув Грифон.
Та ледве Казна-Що-Не-Черепаха почав співати знову, як здалеку долинув крик:
- Суд починається!
*Пародія на популярний романс Дж.М.Сейлза "Вечірня зоря", який наспівували Керролові сестри Ліддел.
Зоря вечірня в небесах
тремка, як срібло, спокій ллє.
Одним-одна на всіх світах
так зачаровує мене...
[103]
- Гайда! - крикнув Грифон і, вхопивши Алісу за руку, потяг її за собою, навіть не дожидаючи кінця пісні.
- Який суд? - захекано спитала Аліса.
Але Грифон, знай, налягав на ноги:
- Гайда! Гайда!
А морський бриз, віючи їм навздогін, все тихіше й тихіше доносив до них сумовиті слова:
Ах, який суп,
страх, який суп...
вечірній, тремкий зчерепаховий суп,