Форма 2-ї особи однини утворюється від основи презенса за допомогою закінчення -е, яке, особливо в усному мовленні, часто випускається:
spielen — spiel(e); singen — sing(e).
У дієслів, основа яких закінчується на d, t, dm, tm, bn, chn, ffn, gn, tn, а також у дієслів із суфіксами -eln i -ern закінчення -е обов’язкове:
offnen — offne; atmen — atme; senden — sende; lacheln — lachle;
wandern — wandre.
Дієслова kommen i lassen у 2-й особі однини не мають закінчення:
komm, lass.
Cильні дієслова, у яких у 2 і 3-й особі однини презенса кореневий голосний е чергується з і(іе), зберігають чергування і в
2-й особі однини наказового способу. Ці дієслова не приймають закінчення -е:
werfen (du wirfst) — wirf; lesen (du liest) — lies.
Сильні дієслова, які в 2 і 3-й особах однини презенса мають умлаут, втрачають його в 2-й особі однини наказового способу:
waschen (du waschst) — wasch(e); schlafen (du schlafst) — schlaf(e).
2-гa особа множини наказового способу збігається з 2-ю особою множини презенса дійсного способу:
loben (ihr lobt) — lobt; singen (ihr singt) — singt.
2-га особа однини і множини наказового способу вживається, як звичайно, без особового займенника.
Ubersetz diesen Text!
Ubersetzt diesen Text!
Особовий займенник уживається тоді, коли особа, яка говорить, хоче підкреслити категоричність наказу або виділити серед інших осіб ту, якій адресовано наказ.
Mach du deine Sache dort gut! (L. Feuchtwanger.)
1-ша особа множини наказового способу збігається за формою з 1-ю особою множини презенса дійсного способу:
loben (wir loben) — loben wir; singen (wir singen) — singen wir.
Форма ввічливого звертання збігається з відповідною формою презенса дійсного способу:
loben (sie loben) — loben Sie; singen (sie singen) — singen Sie.
У 1-й особі множини і у формі ввічливого звертання наказового способу особовий займенник не випускається. Він стоїть після дієслова.
Gehen wir heute ins Kino!
Gehen Sie heute ins Kino!
У дієслів з відокремлюваним префiксом у всіх особових формах наказового способу префікс відокремлюється:
aufschreiben — schreib(e) auf, schreibt auf, schreiben wir auf, schreiben Sie auf.
Наказовий спосіб часто супроводжується спонукальними ча-ст¬ками blo?, doch, mal, man, nur і перекладається на українську наказовим способом з частками -но, -бо.
Zeig mal mir dein Buch!
Покажи-но мені свою книжку!
Bleib nur ruhig sitzen!
Сиди-бо спокійно!
Вправи
Вправа 1. Напишіть усі форми наказового способу.
Infinitiv Imperativ Hoflichkeitsform
Singular Plural
Turnen Turne! Turnt! Turnen Sie!
Zahlen
Schreiben
Fahren
Schlafen
Sprechen Sprich! Sprecht! Sprechen Sie!
Werfen
Helfen
Geben
Essen
Lesen Lies! Lest! Lesen Sie!
Sehen
Befehlen
Empfehlen
nehmen Nimm! Nehmt! Nehmen Sie!
eintreten
Вправа 2. Підкресліть у тексті всі форми наказового способу.
Uberprufen Sie vor einer Reise Ihren Pass und lassen Sie ihn eventuell rechtzeitig verlangern. Wenn Sie in Hauptreisezeiten fliegen wollen: Beeilen Sie sich mit der Buchung Ihres Fluges oder Hotels. Ziehen Sie bei einem langerem Flug bequeme Kleidung an. Schlie?en Sie Ihre Wertsachen im Hotelsafe ein. Rufen Sie Ihre Lieben zu Hause an, wenn Sie am Ziel angekommen sind.
Вправа 3. Побудуйте речення в наказовому способі за зраз-ком.
Зразок a) : Ich habe mich doch nicht gewaschen.
Wasche dich!
1. Ich habe mich noch nicht gekammt. 2. Ich habe mich nicht richtig benommen. 3. Ich habe mich dafur nicht interessiert. 4. Ich habe mich daran noch nicht gewohnt.
Зразок b) : Wir haben uns noch nicht beruhigt.
Beruhigt euch!
1. Wir haben uns noch nicht verabschiedet. 2. Wir haben uns noch nicht unterhalten. 3. Wir haben uns daran noch nicht erinnert. 4. Wir haben uns zum Wort noch nicht gemeldet. 5. Wir haben uns damit noch nicht beschaftigt.
Зразок с) : Man darf das nicht verwechseln.
Verwechsle das nicht!
1. Man darf die Tiere nicht misshandeln. 2. Man darf an diesem Text nichts andern. 3. Man darf an der Tafel nicht zeichnen. 4. Man darf das Fenster nicht offnen. 5. Man darf hier nicht so schnell rudern. 6. Man darf den Film nicht entwickeln. 7. Man darf die Namen nicht verwechseln. 8. Man darf mit der Antwort nicht zogern.
Вправа 4. Скажіть вашому товаришу, що він мусить (або не мусить) зробити.
Зразок: Du schlagst den Hund.
Schlage den Hund nicht!
1. Du fahrst zu schnell. 2. Du sto?t mich. 3. Du tragst diesen alten Hut. 4. Du schaltest das Radio ein. 5. Du laufst uber die Stra?e. 6. Du tragst das Gedicht leise vor. 7. Du ladst niemand zum Geburtstag ein.
Вправа 5. Уявіть собі, що ваша сестра хочe щось зробити. Дозвольте їй це виконати.
Зразок: Ich will die Zeitschrift nehmen.
Bitte, nimm die Zeitschrift!
1. Ich will mit dem Professor daruber sprechen. 2. Ich will nach Hause fahren. 3. Ich will zu Mittag essen. 4. Ich will das Gedicht vortragen. 5. Ich will die heutige Zeitung lesen. 6. Ich will die Temperatur messen. 7. Ich will den Koffer selbst tragen. 8. Ich will Aspirin einnehmen. 9. Ich will dir helfen. 10. Ich will ins Zimmer nicht eintreten. 11. Ich will einen neuen Plan entwerfen. 12. Ich will zu Fu? laufen. 13. Ich will ihm diesen Artikel empfehlen. 14. Ich will das Kleid andern. 15. Ich will rudern.
Вправа 6. Ви дізнались, що ваш товариш щось не зробив. Скажіть йому, що він повинен це зробити.
Зразок: Er hat sich noch nicht gewaschen.
Wasch dich!
1. Er hat sich noch nicht gekammt. 2. Er hat sich noch nicht rasiert. 3. Er hat sich noch nicht an den Arzt gewandt. 4. Er hat sich die Frage noch nicht uberlegt. 5. Er hat sich diese Regel noch nicht gemerkt. 6. Er hat sich mit diesem Problem noch nicht befasst. 7. Er hat sich nach dem Preis noch nicht erkundigt. 8. Er hat sich die neuen Vokabeln noch nicht notiert.
Вправа 7. З наведених слів побудуйте речення в наказовому способі.
Зразок: Obst / frisch / essen / taglich
Iss taglich frisches Obst!
1. Flussigkeit / Liter / mindestens / taglich / trinken / zwei
2. Sport / treiben / pro / Woche / zweimal
3. acht Stunden / schlafen / taglich
4. achten / beim Einkaufen / auf / gesunde Lebensmittel
5. auf Alkohol / moglichst / verzichten
Вправа 8. Ви дізнались, що ваші друзі чогось не зробили. Скажіть їм, що вони мають це зробити.
Зразок: Ihr habt den Artikel nicht gelesen.
Lest den Artikel!
1. Ihr habt den Plan zu der Reise nicht entworfen. 2. Ihr habt zu Mittag nicht gegessen. 3. Ihr habt den Film nicht besprochen. 4. Ihr habt euch die Fernsehesendung nicht angesehen. 5. Ihr habt die Lehrbucher noch nicht genommen. 6. Ihr habt euch die neuen Vokabeln nicht notiert. 7. Ihr habt einander nicht geholfen. 8. Ihr seid nicht nach Hause gefahren. 9. Ihr habt nichts vorgeschlagen. 10. Ihr habt euch nicht anstandig benommen.
Вправа 9. Уявіть собі, що ваш знайомий каже вам:
Зразок:— Ich habe einen interessanten Brief erhalten (vorlesen).
Ви просите: — Lesen Sie mir bitte den Brief vor.
1. Ich habe ihr Foto mit. (zeigen) 2. Ich gehe heute ins Theater. (mitnehmen) 3. Ich lese einen interessanten Artikel. (geben) 4. Ich gehe zu meinen Eltern. (gru?en) 5. Ich habe einen Theaterzettel. (nachsehen)
Вправа 10. Запропонуйте вашим колегам зробити це разом з вами.
Зразок: Ich mochte ins Kino gehen.
Wollen wir zusammen ins Kino gehen.
1. Ich mochte dieses Buch lesen. 2. Ich mochte mich an dieser Diskussion beteiligen. 3. Ich mochte mich etwas ausruhen. 4. Ich mochte aufs Land fahren. 5. Ich mochte heute die Sehenswurdigkeiten der Stadt besichtigen.
Вправа 11. Дайте відповіді на запитання за допомогою речень у наказовому способі.
1. Was sagt die Mutter ihrer Tochter, die ihre Studien vernachlassigt hat?
2. Was sagt die Lehrerin ihren kleinen Schulern in der 1. Stunde?
3. Was sagt der Junge seinen Geschwistern?
4. Was sagt der Kunde dem Verkaufer?
5. Was sagt der Regisseur den Schauspielern?
6. Was sagt der Arzt dem Kranken?
7. Was sagt der Student seinen Kollegen?
8. Was sagt der Professor den Studenten?
Вправа 12. Виконайте вправу за зразком.
Зразок: Sie wenden sich an Ihre Mutter.
«Mutti, gib mir bitte etwas zu essen».
Sie wenden sich:
1. an einen Passanten;
2. an Ihre Schwester;
3. an Ihre Geschwister;
4. an Ihre Dozenten;
5. an Ihren Vater.
ІМЕННИК
Іменник (das Substantiv, das Hauptwort, das Dingwort, das Nenn-wort) — повнозначна змінна частина мови, що означає предметність. Поняття предметності включає не тільки назви предметів та істот, а й назви опредмечених абстрактних понять.
Іменники поділяються на конкретні і абстрактні.
Конкретні іменники поділяються на чотири групи: власні (Otto, Maria, die Karpaten), загальні (der Mensch, der Vater, das Pferd, die Linde, der Tisch, das Buch), речовинні (das Holz, das Wasser, das Brot) та збірні (das Volk, die Studentenschaft, die Kleidung) назви.
Абстрактні іменники — це назви абстрактних, узагальнених понять, які ми сприймаємо лише розумово, а не за допомогою органів чуття: der Wille, die Absicht, der Mut, die Ehre.
Іменникам властиві граматичні категорії роду, числа, відмінка, означеності і неозначеності.
Іменники в німецькій мові пишуться з великої букви.
В однині іменник має три роди: чоловічий (das Maskulinum, das mannliche Geschlecht), жіночий (das Femininum, das weibliche Geschlecht) і середній (das Neutrum, das sachliche Geschlecht). Граматичний рід властивий не тільки назвам істот, а й іменникам, що означають предмети або абстрактні поняття.
Рід іменників у німецькій та українській мовах може не
збігатися:
der Sommer (чол. р.) — літо (серед. р.)
das Huhn (серед. р.) — курка (жін. р.)
die Klasse (жін. р.) — клас (чол. р.)
В українській мові рід іменників визначається за закінченням. У німецькій мові прості іменники не мають формальних ознак, що вказували б на рід. Рід іменників визначається за артиклем, за закінченням прикметника або займенника, що стоїть перед іменником:
der Wald — die Wiese — das Feld
dieser Wald — diese Wiese — dieses Feld
gruner Wald — grune Wiese — grunes Feld
У німецькій мові немає вичерпних правил визначення роду іменників, тому їх потрібно заучувати разом з артиклем.
Артикль буває двох видів: означений (der, die, das, die) і неозначений (ein, eine, ein). Неозначений артикль не має множини і називається нульовим артиклем. Нульовий артикль характерний для деяких абстрактних і речовинних назв.
Неозначений артикль виділяє невідомий, неозначений, неуто-ч¬нений, раніше незгадуваний предмет або особу серед однорідних предметів та осіб. Означений артикль виділяє відомий, означений, уточнений або раніше вже згадуваний предмет або особу серед однорідних предметів або осіб.
Неозначений артикль уживається:
— якщо предмет або особа називається вперше. Нульовий артикль у множині вживається там, де в однині стояв би неозначений артикль:
Im Zimmer stand ein Schreibtisch;
— за наявності перед іменником означення, вираженого прикметником:
Er liest ein interessantes Buch;
— якщо іменник уживається в ролі іменної частини присудка:
Das ist ein Haus.
Dieses Haus ist ein Museum;
— після дієслів
