X а р м і я н а. Подаруй же мевї, добрий чоловіче, долю.
Ві щ у п. Я не дарую, тілько пророкую.
X а р м і я н а. То напророч. Віщун. Ти зробиш ся ще вродлпвійша.
Харміяна. Він розуміє огряднінша.
І р а. Нї, ти малюватимеш ся під старість.
Харміяна. Малюй морщинн!
Алексас. Не перебивайте його віщування, слухайте.
Харміяна. Чшш !
Віщун. Кохатимеш більш, нїж кохана будеш.
Харміяна. То лучче нагрівати собі печінку вином.")
Алексас. Та слухайте бо його !
Харміяна. Ну, тепер якесь найвпсше щастє. Нехай я одного дня одружусь із трьома царями і завдовію по всїх трьох. Нехай поро-жу дитину в пятьдесять лїт, таку, що перед нею вклонить ся Ірод Жпдівський^^). Нехай буду замужем за Октавієм Цезарем і товаришуватиму з моєю панею.
Віщун. Ііереживеш царицю, що їй служиш.
Харміяна. О чудово! Я люблю довге житє ще більш нїж ФІҐИ.
Віщун. Ти бачи.іа і веселилась днями НДаслившими ніж тії, що надходять.
— 8 —
X a p м і я н a. То здаеть ся, моїм дітям бути без імени. Скажи-ж, будь ласко, скілько в мене буде хлопчиків і дївчаток?
Віщун. Коли-б у кожного твого бажання Було плодюче черево, то — безлїч.
Харміяна. Геть, дурню! Прощаю тобі, бо ти чарівник.
А л є к с а с. А ти думала, що тільки твоя постїль знала про твої бажання?
Харміяна. Ну, ну. Поворожи ще Ірі.
Алексас. Ми всї хочемо знати нашу долю.
Е н о б а р б. Моя, та н більшої части вас, така, щоб сю ніч упитись до впаду.
