1 р а. Ось тобі долоня, що пророкує чистоту, коли не більше.
Харміяна. Так як Нїлова повінь пророкує голод.
Іра. Та годї, сороко! ти не розумієш ся на ворзжбі.
Харміяна. Коли вохка долоня не пророкує плідности. то я не вмію почухати й вуха. Будь ласко, скажи їй буденну долю.
Віщун. Однакові в вас долї.
Іра. Та як же? як? Говори з подробицями.
Віщун. Я вже сказав.
Іра. Невже-ж бо й на палець моя доля не буде лучча?
Харміяна. Ну, а колпп твоя доля була на палець лучча моєї, то де-б ти шукала її ?
І р а. А вже-ж не в носї в мого чоловіка.
— 9 —
Хартія на. Нехай иебеса поправлять наші ледачі дуаїки ! Алексасе, а вуж тп 1 Його долю, його долю ! О люба Ізидо ! ожени його з такою жінкою, щоб не владала ногами, благаю тебе ; і нехай вона вмре, і пошлп йому ще гіршу, а за гіршою ще гіршу, аж поки найгірша з усіх сьміючась не пійде за його домовиною, пятпдесятикратнього рогача. Добра Ізидонько ! почуй сю мою молитву, а тодї хоть не послухай мене і в чому важнїйшому. Благаю тебе, добра Ізидонько !
Іра. Амінь. Дорога богине, почуй сю молитву твого народу. Бо як тяжко бачити вродливого чоловІР:а з поганою жінкою, то ще тяжче вбачати ледачого плута безрогим. То будь же правосудна, дорога, і обдаруй його по заслузі* !
Хармі я на Амінь.
Алексас. Еге, дивись! коли-б їх була воля зробити мене рогатим, вони готові поробитись курвами, аби се зробити.
Е н о б а р б. Та годї! ось Антонїй.
X а р м і я н а.
Нї. цариця.
Входить Клеопатра.
К л Є 0 п а т р а. Не бачили ви пана?
Е н о б а р б. Не бачили, царице.
Клеопатра. Він тут не був?
