Вони перевели погляд і застигли в здивуванні, а потім Пітер, Едмунд і Люсі закричали й почали махати руками — там стояли їхні власні батьки й теж махали їм руками через широку й глибоку долину. Пам’ятаєте, як ма- шуть з палуби великого корабля, якого ви зустрічаєте біля пристані?

—  А як туди потрапити? — запитала Люсі.

—  Дуже просто, — сказав містер Тамнус.

—  Ця країна й та країна — усі справжні країни — лише відроги Великих Гір Аслана. Треба просто йти по хребті, вгору і вглиб, поки ми з ними не зустрінемося... Чуєте? Це великий ріг короля Франциска. Нам треба йти.

І ось вони виявили, що йдуть всі разом величезною яскравою процесією все вище й вище схилами височенних гір, яких і немає в нашому світі. Вони простували до вершин, де не лежить сніг, де іскряться водоспади й зеленіють сади. їхня дорога серед глибоких ущелин ставала все вужчою й вужчою, а справжня Англія за ущелиною — усе ближчою.

Яскравіше сяяло світло попереду. Люсі бачила шеренги різнобарвних уступів, котрі вели вперед, немов гігантські сходи. А потім вона забула геть усе, бо з’явився сам Аслан. Він нісся з уступу на уступ лавиною сили й могутності.

І першим Аслан погукав до себе Ослика на ім’я Лопух. Я впевнений, ви ніколи не бачили такого жалюгідного й дурного Осла. Він здавався зовсім маленьким поряд з Асланом, як

кошеня поруч з сенбернаром. Лев схилив голову й щось прошепотів Лопуху — і довгі вуха того обвисли. Потім Лев сказав ще щось, і вуха Осла встали сторчма. Ніхто не чув тієї розмови.

Потім Аслан повернувся й сказав усім:

—  Ви ще не такі щасливі, якими я хотів би вас бачити.

Люсі відповіла:

—  Ми так боїмося, що ти відішлеш нас назад, Аслане. Ти так часто повертав нас у наш світ.

—  Не бійтеся, — сказав Аслан. — Хіба ви не здогадалися?

Серця дітей підстрибнули, і в них спалахнула дика надія.

—  Це була справжня залізнична катастрофа, — тихо й м’яко сказав Аслан. — Ваші батьки й усі ви, як називають це в країні тіней, — мертві. Навчальний рік завершився, настали канікули. Сон скінчився, ось і ранок.

І поки Він говорив, то все менше й менше скидався на Лева. А те, що трапилося далі, було таким чудовим, що писати про це я не можу. Для нас це завершення всіх історій, і ми чесно можемо сказати, що вони жили довго й щасливо. Але для них це було тільки початком справжньої історії. Усе їхнє життя в нашому світі, усі пригоди в Нарнії були тільки обкладинкою й титульною сторінкою великої книги. Тепер нарешті почався Розділ Перший Великої Історії, яку не читала жодна людина на землі; Історії, що триває вічно; Історії, у якій кожний розділ є кращим за попередній.

http://vk.com/public_ua_book

ИаіцзЖ

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

3

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×