проведения карательных экспедиций против партизан и мирного населения //
Преступные цели – преступные средства. Документы об оккупационной полити-
ке фашистской Германии на территории СССР (1941–1944 гг.) / Сост.: Заставен-
ко Г. Ф. (рук.) и др.; под общ. ред. Е. А. Болтина и Г. А. Белова. – 3-е издание. – М.: Экономика, 1985. – С. 108–110.
15
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)
єнні акції, що проводяться військами та іншими держав-
ними збройними формуваннями у районах заколотів, по-
встань, масових народних виступів з метою їх придушення,
здійснення репресій до учасників і співчуваючого населен-
ня. Внутрішньодержавні каральні експедиції характерні
для періодів революцій і громадянських війн. На території
інших держав каральні експедиції застосовуються в пері-
од їх окупації проти партизанів і цивільного населення, а в
мирний час нерідко розв’язуються під сфальсифікованими
приводами (врятування іноземних громадян, боротьба з те-
роризмом та ін.). Для каральних експедицій властиві віднос-
на обмеженість за силами, місцем і часом здійснення, при їх
проведенні спостерігаються серйозні порушення правових
норм і законів, залучення спеціально підготовлених військ
і найманців10. Наймасовіші репресії цивільного населення в
Україні припадають на кінець 1943 р. Каральні акції перед-
бачали як розстріл певної кількості заручників чи осіб, на
яких падала підозра, так і знищення всіх жителів населе-
ного пункту, включно з малолітніми дітьми, та спалення –
часткового чи повного – самого села, хутора або містечка.
Пошукова робота над виявленням подібних фактів не
дала можливості встановити причин знищення окремих на-
селених пунктів, тобто факт знищення можна артикулюва-
ти за джерелами, однак чітких відомостей про перебіг події
та виконавців злочину у більшості випадків встановити не
вдалося, тому подальше дослідження призвело до необхід-
ності окреслення критеріїв – який населений пункт визна-
чався авторами як спалений.
Історіографічний дискурс подає кілька варіантів класи-
фікації категорії «спалені села». У Білоруській РСР 1984 р.
вийшла книга «Нацистська політика геноциду та «випале-
ної землі» в Білорусії (1941–1944)», в якій перший розділ
присвячено спаленим селам11. Упорядники розподілили їх
на чотири категорії:
? населені пункти, знищені разом із жителями й не
відновлені після війни;
10 Военный энциклопедичний словарь / Редкол.: А. П. Горкин, В. А. Золотарев и
др. – М.: БСЭ, «РИПОЛ КЛАССИК», 2002. – С. 675–676.
11 Нацистская политика геноцида и «выжженой земли» в Белоруссии (1941–1944)
/ Редкол. : Лобанок В. и др. – Минск: Беларусь, 1984.
16
Замість вступу (від упорядників видання)
? населені пункти, знищені разом із жителями та від-
