підпільного руху в Україні у роки Великої Вітчизняної війни. Матеріали Між-
народної наукової конференції, м. Корюківка, 14 грудня 2011 р. – Чернігів, 2012.
– С. 15.
11
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)
На державному рівні меморіальні заходи щодо спалених
українських сіл пов’язані з Указом Президента «Про захо-
ди у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від
22 вересня 2011 р. № 925 та Постановою Верховною Ради
України «Про вшанування пам’яті жертв Корюківської тра-
гедії під час Другої світової війни» від 21 жовтня 2011 р.
№ 3965.
Селище міського типу (сучасне місто і районний центр
області) Корюківка було повністю знищене 1–2 березня
1943 р. (убито і спалено живцем близько 7 тис. осіб). Траге-
дія Корюківки стала найжахливішим випадком знищення
гітлерівськими загарбниками мирних жителів цілого насе-
леного пункту на окупованій території Європи.
Пропонований анотований покажчик, упорядкова-
ний співробітниками Українського інституту національної
пам’яті, є даниною пам’яті трагічним сторінкам Другої сві-
тової війни.
12
ЗАМІСТЬ ВСТУПУ
(ВІД УПОРЯДНИКІВ ВИДАННЯ)
До пропонованого видання включено сільські населені
пункти1, знищені в ході німецьких каральних акцій на те-
риторії різних областей України впродовж окупаційного пе-
ріоду 1941-1944 рр.
Загальні настанови щодо окупаційної політики на ра-
дянських територіях та «пацифікації» місцевого населен-
ня нацистське керівництво розробило ще напередодні на-
паду на Радянський Союз. Таємна Директива головного
командування сухопутних військ Німеччини, затвердже-
на 3 квітня 1941 р., дає можливість з’ясувати першопочат-
кові настанови щодо бажаного ставлення до цивільних
радянських громадян: «Активний чи пасивний опір ци-
вільного населення слід придушити в зародку найсуворі-
шими заходами покарання. Упевнена поведінка і нещад-
ні дії щодо ворожих елементів будуть завжди важливим
попереджувальним заходом»2. Уже після нападу на СРСР,
23 липня 1941 р., черговий документ нацистської верхів-
ки прописував наступні дії німців: «Військ, які є для за-
безпечення безпеки у завойованих східних областях, зва-
жаючи на обширність цього простору, виявиться достатня
кількість тільки в тому випадку, коли будь-який опір буде
зломлений не шляхом юридичного покарання винуватців,
