— Так, я сука, а ти хворий на рак. Па-па.
7.
— Чому ти відштовхуєш мене?
— А чому я повинна приймати тебе? Тому, що ти скоро помреш? Навіщо мені той, хто
скоро помре?
— Ти мені потрібна, хай на три місяці. На два місяці. Ти чуєш?
— Чую.
— Я тебе кохаю.
— А я не вірю.
— Ти мені потрібна.
— Вам потрібна мама, а не я.
— Ти не розумієш, яку ти мені муку робиш.
— Я? Ви мене хочете в чомусь звинуватити?
— Я хочу просто говорити. Я не хочу нічого чути, я хочу просто говорити. Мир?
— Хіба я сварилася з вами?
— Що роблять мої брати?
— Брати ваші кожен своє робить. Яків працює над симфонією. Іван вчиться.
— Добре вчиться?
— Подзвоніть до Майї, це вона з ним уроки робить.
— Йоланто. Я тебе кохаю.
— Я не вірю.
— Я скоро помру. Мені нема чого брехати.
— Та дівчина, в яку ви закохалися, існує тільки у вашій уяві. Це не я.
— Ти до чого ведеш?
— Бути з таким чоловіком — мрія будь-якої жінки. Я могла б стати вашою
наложницею. Я би вдавала, що закохана у вас. Або ми просто мали б секс. Потім ви
переписали б на мене квартиру, машину і рахунок. Ви зробили б так, правда?
— Клянусь, лиш би ти була зі мною ці дні.
— Ви готові на все, лиш би не бачити, ким я є насправді. Ви були відверті зі мною, і я
теж мушу бути відвертою з вами. Пообіцяйте, що це тільки між нами.
— Клянусь!
— Я вагітна від Якова.
Мовчанка.
— Гей, пане інтелектуал? Ви ще там?
— І давно ви разом?
— Ми були коханцями ще в Києві. Мені не так важливо бути в чоловіка єдиною, як
іншим.
— Розкажи мені про вас.
— Я прийшла до них на студію, мені потрібно було знайти когось, хто сказав би мені
кілька слів про пісні, які я записала. Ти знаєш студію, на якій працював Яків у Києві?
— Так, він розказував.
— Її відкрив мій чоловік. Він хотів, щоб я стала співачкою. Йому подобалось, як я
танцюю, і він вирішив, що я стану хорошою співачкою. Тепер із цим так просто... Тож, пане інтелектуал, ваша квартира мені не потрібна зовсім не з духовних міркувань. Я
вередувала і не хотіла бути співачкою. Я взяла диск і спустилася на третій поверх, де в нас
сидять звукорежисери. Виявилось, що головний звукорежисер у нас — це ваш брат. Я
дала йому послухати цей диск, і він попросив почекати на нього у кафе в підвалі. Там є
такий кальян-бар, яскраві кольори, вельветові диванчики. Ці диванчики схожі на вульву.
