Інформатика інвестування

різних суспільств із різних станів в інші суспільства, що перебувають у різних станах, які визначаються значенням істинності факторів за умови, що схеми переходу регламентуються АСА-діаграмою, чи, точніше, тією схемою, яку раніше було названо канонічною (до того чи після того?). Хоча при чому тут АСА-діаграма і взагалі...про що це я говорю? Про те саме, що написано вище, хіба що менш визначено, та це неминуче для U-мови. Втім я зовсім не хочу сказати, що читач (економіст) не правий і висловити все «простіше», а точніше сказати, «звичніше» — неможливо. Але в інших ситуаціях доведеться знову щось придумувати, тоді як на абстрактнішому рівні, де мова більш «стандартизована», висловлювання (моделі) не будуть формально істотно відрізнятися одне від одного, і думати про форму доведеться менше. Але, якщо чесно, то я на початку підрозділу просто хотів, аби читач згадав попередній матеріал. Іра: — Знову, заклинило… — Пробачте… У цьому підрозділі під час побудови таблиці трансформації суспільств записуються тільки (умовні) назви со-ціально-економічних формацій, а на їх перерізі — абстрактний індикатор переходу (потоку) — АІП (підрозд. 3.6.3). Для більшої компактності скористаємося застосованим у підрозд. 3.6.7 скороченням форм, що відповідають тим чи іншим догмам інтерпретацій (підрозд. 3.6.2). Що стосується змінних (СС = 2), то для відповідних скорочень візьмемо також позначення з підрозд. 3.6.7. Інші варіанти в разі потреби спеціально обговорюватимуться. Напевне, не зайвим буде ще раз нагадати, що прийнята догма схеми — канонічна схема АСА-діаграми. Таблиця нагадує матрицю суміжності графа (зокрема, імплікативного з підрозд. 3.5.4), вузлами (вершинами) якого є визначені в (1) з підрозд. 3.6.2 формації, між якими існують бінарні зв’язки (стрілочки, морфізми), зокрема імплікації. На перерізі рядків і стовпців замість 1 і 0 (як у звичайній матриці суміжності графів) стоять, ще раз наголошую, логічні форми (АІП), що є формально спрощеним записом відповідних морфізмів. Вони можуть набувати тих самих значень (1, 0), що й у (стандартній) матриці суміжності, але очевидно, що на відміну від звичайних (статичних) графів із фіксованими значеннями істинності чи хибності морфізмів ці значення в «нашому» графі можуть змінюватися залежно від значень відповідних змінних. Іншими словами, різних морфізмів між вузлами може бути більш як один. Іра: — Про це весь час ідеться, оскільки це атрибути категорій і діаграмних схем. Так що нічого гаяти часу. Пропоную заповнювати таблицю. — Це, звісно, правильно, але, може, все ж є сенс звернути увагу на деякі особливості. Так, якщо врахувати, що зміни морфізмів (незалежно від того, про що йдеться — про ІС чи СІ) можуть реалізуватися тільки в часі, то зв’язок цього графа з динамічним графом — біграфом (підрозд. 2.7.4) очевидний. Водночас можлива інтерпретація такого графа і як навантаженого. Про зв’язки цих понять у межах лінійного подання категорій (ЛПК) див. [32]. Тут поки що домовимося говорити просто про імплікативні графи (маючи на увазі і «навантаження»). А втім дійсно, час проаналізувати наведену далі таблицю трансформації суспільств, хоча… часу для цього вже й замало («поля вузькі…»). Для довідки варто лише ще раз наголосити, що, звісно, усі розрахунки АІП виконував комп’ютер (спробуйте вручну спростити 30 форм типу (a -> b -> c) -> (f -> k -> l), де змінні консеквента — це можливі переставлення змінних антецедента). А між іншим, ніщо нам не заважає дослідити і довші ланцюжки трансформації (суспільств). Та обмежимося тільки вибірковим аналізом, залишаючи більш повний на майбутнє. Таблиця 1 ТАБЛИЦЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВ -> Е-Д Д-Е Е-Л Л-Д Л-Е Д-Л Е-Д 1 д\/л\/~е д\/~л е\/~д\/~л д\/~е е\/~л Д-Е е\/л\/~д 1 д\/~л е\/~д д\/~л \/~е е\/~л Е-Л л\/~д л\/~е 1 е\/~д д\/л\/~е е\/~д\/~л Л-Д л\/~д\/~е л\/~е д\/~л 1 д\/~е д\/е\/~л Л-Е л\/~д л\/~д\/~е д\/е\/~л е\/~д 1 е\/~л Д-Л л\/~д л\/~е д\/~л\/~е е\/л\/~д д\/~е 1 Нагадую, що на перерізі стовпців і рядків містяться логічні форми, що, по суті, визначають умови, зокрема неможливість переходу від одного суспільства до іншого (при деяких припущеннях). Їх дістав комп’ютер, спростивши відповідні форми. Наприклад, комп’ютер визначив умови переходу від державно-еконо¬мічної (Д-Е) до ліберально-економічної (Л-Е) формації (запишемо для наочності без скорочень КС): (Держава -> Економіка -> Особа) -> -> (Особа -> Економіка -> Держава) <=> <=> Держава \/ ~Особа \/ ~Економіка (1) (для скорочення замість КС «Людський потенціал», як ми раніше й домовлялися, використано КС «Особа»). Проаналізуємо, за яких умов така трансформація неможлива. Очевидно, якщо ?Держава? = 0, ?Економіка? = ?Особа? = 1. (2) Нагадую (підрозд. 2.1), що дужки з «кришечкою» вгорі означають істинність (1) чи хибність (0) поняття в межах відповідної парадигми (порівняйте поняття «відносного квантора» — підрозд. 2.5.6, 3.4.4). Я навожу їх тут просто для нагадування про коректність за тих умов, за яких я раніше часто «розмінював» її на «стислість». Умова (2) за дещо спрощеної інтерпретації може означати, що зазначена трансформація суспільства неможлива тоді й тільки тоді, коли Держава не братиме в ній участі, на відміну від власне Економіки й Особи. Цікавий і зовсім не очевидний висновок, що, як на мене, дуже наочно пояснює провал у Росії реформ Гайдара, та й у нас — теж, що спонукало до переорієнтації схем і, звісно, затягнуло трансформацію. В інших випадках трансформація суспільства у принципі можлива, причому варіантів досить багато. Не всі вони, навіть з погляду здорового глузду, рівноцінні. Який же з них найефективніший і за яким критерієм? Згадаймо розглянуті раніше ідеї, пов’язані з ЕПЦМ. Якщо істинність якогось фактора у вихідній формі лишається такою самою за умов трансформації, тобто остання можлива при тому самому значенні його істинності, то зміна в межах вибраної дуже агрегованої білінійної схеми (підрозд. 2.7.5) у процесі трансформації матиме еволюційний характер. В іншому разі необхідні (для зміни істинності) ті чи інші програмно-цільові впливи.