Себастьян був дуже самотній. Двадцять років тому мав дружину, сина. Син загинув на
барикадах, боронячи права трудящих, а дружина померла з горя… Тепер він старий і немічний, живе
на горищі. Над усе любить сидіти біля слухового вікна І вдивлятися в хмари, що пропливають мимо.
І говорити до них. Власне, йому здавалося, що говорить він з однією хмарою — то вона тільки
змінює свої обриси.
Та якось у грозу хмара вибухнула страшним...