Звичайно, з висоти сьогоднішнього досвіду ми з вами розуміємо, що якби висіли тоді ті дублянки, як зараз, у кожному магазині, та не було навколо них такого ажіотажу, ніхто би не ризикував свободою а то й життям, аби заробити на дефіциті. Сьогодні, щоправда, теж можуть прирізати за пару гривень, але тут спрацьовує інший дефіцит, способу боротьби з яким людство поки що не вигадало — наркотики.
А тоді, у семидесятих, одна номенклатурна товаришка, з якою я поділився міркуваннями, як ліквідувати дефіцит, обірвала мене на півслові:
— Ви що хочете, аби якась Гапка з села носила те ж саме, що й я? Для чого ж ми тоді робили революцію?
Вы читаете Вилов бандюг по-науковому
×