Видання «Общества Любителей Древней Письменности», вип. 26, 56, 69, л.л. 276—28.
[170]
М. Сперанскій: Гаданіе по Псалтыри, «Пам. Древн. Письм.» Спб., 1899 р. т. І.
[171]
Пор. Вербицкая: Исторія одной жизни.
[172]
Про народні лікування пор. Л. О. Змѣев: Русскіе врачевники, 1896 р.
[173]
В. Снегирев: Вѣра в сны. — Дохман: Сновидѣнія, и значеніе их, как предвѣстников болѣзней, 1890 р. — П. Вяземскій: Замѣчанія на «Слово о полку Игоревѣ» 1875 р., ст. 265–271. — В. Перетц: Слово о полку Ігоревім, Київ, 1926 р. ст. 238–259. — Рождественскій Н. В.: вѣщіє сны, Спб. 1897 р., 64 сторінки. — Арх. Мийхаїл: Духовний світ, Торонто, 1961 рік.
[174]
Див. про це Афанасьев: Замітки о загробной жизнп по славянским переданіям, «Арх. ист. — юрид. свѣд.» Калачева, т. III, від VI, 1861 р. — А. Котляревскій: О погребальных обычаях языческих славян, М. 1868 р.; передруковано в його. Собраніе сочиненій» т. НІ, див. Сборник 2 отд. Ак. Н.» 1891 р. т. 49. — Ящуржинскій: Остаткм языческих обрядов в малорусском погребеніи, «Кіев. Стар.» 1890 р. кн. І; — див. це ще в «Бюлетень Археолог. Сѣзда в Ярославлі» 1887 р. — В. Гнатюк: Похоронні звичаї й обряди, «Етн. Збірник» т. 31 і 32, 1912 р. — Соболев А. Н.: Загробний мір по древнерусским представленіям, Сергіїв-Посад. 1913 р. — М. Грушевський: Похоронна обрядовість і голосіння над померлими, «Історія укр. літ.» 1923 р. т. І ст. 114–126. на цю віру вказував наш похоронний звичай класти в могилу все, що потрібне людині для життя, і щоб за цим він не вертався: їжу, пиття, коні, воли, жінку. Гаркави, ст. 129.
[175]
Куліш; т. II ст. 20–23.
[176]
Упир — слово східнього походження. Про упирів див. статтю Яворського в «Живая Старина» 1897 р. — Мериме Пр.: Упыри или выходцы из могил, Ярославль 1915 рік. — П. С. Ефименко: «Упыри», из исторіи народних варованій, «Кіев. Стар.» 1883 рік кн. 6.
[177]
Див. Д. В. Айналов: Жемчюжная душа, «Сборник статей на честь А. Орлова, 1933 р., ст. 176–179.
[178]
Літопис під 1071 р. П. Владиміров: Др. рус. лит., ст. 55.
[179]
Гаркави, ст. 99.
[180]
У Новому Заповіті «Рай» стрічається тільки тричі: Луки 23. 43, 2 Кор. 12, 4 і Апокал, 2. 7. Грецьке рагайеізоз — парк, сад, звіринець; слово перське. Гебрейське §ап. сад.
[181]
Д. Дорошенко: Історія України, І. 29.
[182]
«Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу», переклад і коментатор І. Ю. Крачковського, М. 1939 рік. Тут докладний опис Похорону руса.
Ібн-Русте 40, М. Грушевський І. 296.
