якоїсь шкоди або, в гіршому випадку, пропадуть — будуть поховані в очах суспільства. Ви погоджуєтесь зі мною?
Сенсей торкнувся рукою оправи окулярів.
— Мабуть, доведеться.
— А проте, якщо вірити Комацу-сану, ви збираєтеся стати представником компанії, яку він створив під «Повітряну личинку». Тобто ви візьмете безпосередню участь у проекті Комацу-сана. Іншими словами, ви готові добровільно нести всю відповідальність.
— Можливо, так у підсумку й вийде.
— Наскільки я розумію, ви, Ебісуно-сан, надзвичайно розумна людина, із здоровим глуздом і широким кругозором. Однак не знаєте, до чого приведе цей проект. Кажете, що не можете передбачити, що з'явиться за наступним поворотом. Ось чому я не збагну, чому ви втягуєтеся у таку непевну, сумнівну аферу.
— Я зворушений вашою похвалою, але… — сенсей на хвилю запнувся, — не розумію, що ви тим хочете сказати.
Настала мовчанка.
— Ніхто не знає, що станеться, — раптом утрутилася Фукаері. І замовкла. Чашка какао в її руках уже спорожніла.
— Це правда, — погодився сенсей. — Ніхто не знає, що станеться. Ері має рацію.
— Але ж якісь сподівання повинні бути, — сказав Тенґо.
— Є такі, — відповів сенсей.
— Можна зробити припущення щодо ваших сподівань?
— Звичайно.
— Можливо, ви думаєте, що випуском у світ «Повітряної личинки» зумієте розкрити, що сталося з батьками Ері-сан. Мовляв, ніби кидаєте камінь у ставок.
— Загалом ваше припущення правильне, — погодився сенсей. — Якщо «Повітряна личинка» стане бестселером, представники ЗМІ вмить збіжаться, як коропи у ставку. Правду кажучи, вже й тепер зчинився великий шум. Після прес-конференції до нас ринуть потоком пропозиції від журналів і телебачення про інтерв'ю. Ясна річ, вони дістають відмову, але з виходом книжки ситуація ще більше розігріється. Якщо ми погодимося на інтерв'ю, то вони, очевидно, різними способами розслідують походження Ері. І тоді, рано чи пізно, докопаються до таємниць її біографії. Хто її батьки, де і як виховувалася і хто тепер нею опікується. Напевне, подадуть це як цікаву новину.
Я долучився до цього проекту також без особливої охоти. Живу собі спокійно в горах і зовсім не бажаю будь-чим знову привертати до себе людської уваги. Бо таким чином не зароблю ні гроша. Але особисто думаю, що варто було б, кинувши добру приманку, зацікавити ЗМІ батьками Ері. Нехай дізнаються,
— Якщо припустити, що подружжя Фукада перебувають там, то, власне, з якої причини упродовж семи років їх мали б тримати під вартою? Це дуже тривалий час.
— І я цього не розумію. Залишається тільки гадати, — відповів сенсей. — Як я вам недавно казав, «Сакіґакі», спочатку революційна сільськогосподарська комуна, в певний момент відділилася від революційної фракції «Акебоно», різко змінила курс і перетворилася на релігійну організацію. У зв'язку з інцидентом, що стався з вини «Акебоно», в цій релігійній організації поліція провела розслідування і дійшла висновку про її непричетність до збройної сутички. Після того вона неухильно зміцнювала свої позиції. І не просто неухильно, а, правильніше сказати, дуже швидко. Однак суть її діяльності громадськості майже невідома. І ви, мабуть, про неї нічого не знаєте.
— Зовсім нічого не знаю, — сказав Тенґо. — Телебачення не дивлюся, газет не читаю, а тому, здається, не встигаю пристосовуватися до суспільних норм.
— Е ні, не лише ви не знаєте. Вони діють потай — так, щоб ніхто з людей нічого про них не довідався. Інші, так звані «нові» релігійні організації працюють відкрито й потроху притягують до себе вірних, а от «Сакіґакі» такого не робить. Бо їхня мета не полягає в тому, щоб збільшити кількість своїх послідовників. Звичайна релігійна організація намагається залучити до себе якомога більше людей для того, щоб гарантувати собі сталі доходи, а от «Сакіґакі» начебто не має такої потреби. Вони шукають не грошей, а скоріше здібних людей. Цілеспрямованих, з різноманітними професіями, здорових і молодих прибічників. А тому силоміць нікого до себе не затягують. Будь-кого не приймають. Серед тих, що приходять, вибирають після співбесіди кращих. Або рекрутують професіоналів. Завдяки цьому створили високоякісну, з високим моральним духом бойову релігійну організацію. Зовні вони ніби зайняті сільським господарством і віддаються суворому релігійному подвижництву.
— Власне, на яке вчення спирається ця релігійна організація?
— Імовірно, дотримується певних догм. Причому еклектичного характеру. Загалом це організація езотеричного типу без цілісного віровчення, яка в центр своєї діяльності ставить працю та релігійний аскетизм. З досить суворою дисципліною. Ніякої половинчастості ні в чому не допускає. Наслухавшись про неї, молодь, яка прагне такого життя, з'їжджається з усієї країни. Організація міцно спаяна й становить повну таємницю для зовнішнього світу.
— Має керівника?
— Зовні начебто не має. Не визнає культу особи, а перебуває під колективним керівництвом. Однак про її внутрішній стан нічого до кінця невідомо. Я збирав, як тільки міг, інформацію про неї, але з-за її огорожі просочується мізерна кількість відомостей. Одне можу сказати: організація невпинно розвивається і начебто має достатні фінанси. Її земельні володіння розширюються, а споруд й устаткування стає щораз більше. Та й огорожа навколо зміцніла.
— А також ім'я її лідера, Фукади-сана, несподівано перестало згадуватися.
— Правду кажете. Все це здається неприродним і незрозумілим, — сказав Ебісуно-сенсей. Він зиркнув на Фукаері, а потім знову перевів погляд на Тенґо. — У «Сакіґакі» ховається якась велика таємниця. Видно, в певний момент в ній сталося щось схоже на структурні зміни. А що саме — невідомо. Внаслідок цього «Сакіґакі» зробила крутий поворот від сільськогосподарської комуни до релігійної організації. Саме тоді раптово з відкритої, поміркованої організації вона перетворилася на сувору й надзвичайно секретну секту.
Я думаю, що, може, в той час усередині «Сакіґакі» відбувся своєрідний державний переворот, у який втягнувся і Фукада. Як я казав раніше, Фукада не мав найменшої схильності до релігії. Був послідовним матеріалістом. І не міг сидіти склавши руки, коли організація, плід його рук, готувалася змінювати свій курс. Напевне, доклав усіх сил, щоб завадити такому процесові, й, можливо, зазнав поразки в боротьбі за лідерство всередині «Сакіґакі».
Тенґо замислився над сказаними словами.
— Я вас розумію, та якщо це так, то чи не краще було б вигнати Фукаду-сана з організації? Мирно — так само, як відділилася фракція «Акебоно». Хіба була потреба в тому, щоб утримувати його під вартою?
— Маєте рацію. У звичайному випадку не було б потреби завдавати собі клопоту з домашнім арештом. Та, можливо, Фукада зберігав якусь таємницю? Небезпечну для його опонентів у разі її оприлюднення. А тому конфлікт не скінчився тільки вигнанням Фукади. Як засновник комуни, він тривалий час виконував роль її фактичного керівника. Бачив на власні очі, що досі в ній відбувалося, надто багато знає. А крім того, був досить відомою колись у суспільстві людиною. Його ім'я. Тамоцу Фукада, тісно пов'язувалося з колишніми часами та й зараз подекуди зберігає свою харизматичність. Якби Фукада опинився поза «Сакіґакі», то його висловлення і дії хоч-не-хоч привернули б до себе людську увагу. А якщо так, то організація не могла так просто відпустити подружжя Фукада, навіть якби воно цього бажало.
— А тому ви хочете зрушити цю справу з мертвої точки, збудивши інтерес громадськості тим, що Epi- сан, дочка Тамоцу Фукади, сенсаційно дебютувала як письменниця, а її твір «Повітряна личинка» став бестселером.
— Сім років — досить тривалий період. Але за цей час мені нічого не вдалося з'ясувати. І якщо тепер не зважитися на рішучий крок, то загадка може залишитися нерозгаданою.
