Отуди, де рос цілющий бісерСкапує у трав зелений глек,Де вітриська вибігають з лісу —І на шиях виснуть у смерек.Отуди…Куди?Ніхто не знає,Де тебе ніхто ще не любив,Де душа себе наздоганяє,І гроби фамільні.І герби.2…і луска золота берези,І зелені свічки смерек —То є пишні й сумні імпрезиДорогих твому серцю мекк.То тверда і незрадна впертістьМіж вітрів,Верховинських псів.…розстеліть мою душу по смертіНа полотнах оцих верхів.