Отуди, де рос цілющий бісер Скапує у трав зелений глек, Де вітриська вибігають з лісу — І на шиях виснуть у смерек. Отуди… Куди? Ніхто не знає, Де тебе ніхто ще не любив, Де душа себе наздоганяє, І гроби фамільні. І герби. 2 …і луска золота берези, І зелені свічки смерек — То є пишні й сумні імпрези Дорогих твому серцю мекк. То тверда і незрадна впертість Між вітрів, Верховинських псів. …розстеліть мою душу по смерті На полотнах оцих верхів.
Вы читаете Нація
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату