У підготовці до походу немає дрібниць, важливо все: «Що?», «Куди?», «Як?», «Навіщо?»... Але найважливіше: «З ким?». Відповідь на це запитання забезпечує блискучий успіх чи ганебний провал мандрівки. На цьому грунтується непорушний закон походу, встановлений ще нашими далекими предками: «З милим рай і в курені (наметі)».
Ні краса ландшафту, ні екзотика та чудеса туристської техніки не поліпшать вашого настрою і спогадів про похід, якщо він був отруєний присутністю людини, що не відповідає вашим уявленням про туриста. І якщо вже бути до кінця відвертим і називати речі своїми іменами, то рівень напруженості обстановки в такому мікроколективі слід визначити словом «смертельно». Водночас жодне лихо і підступність маршруту, примхи природи та інші катаклізми не здатні зіпсувати хорошого настрою товариству, в якому панує взаємна симпатія та спільність інтересів.
Це азбучні істини. Проте чимало походів нічого не лишили в душах учасників, окрім глухого незадоволення. А скільки маршрутів завершились раніше встановлених строків! Скільки блискучих задумів не здійснилося!
До речі, запобігти цим неприємностям дуже легко. Слід лише дотримуватися правил добору особового складу експедиції. їх усього 6 (шість).
1. Склад експедиції не повинен бути надто великим Звичайно, що для одного - багато, то для другого - саме враз, а для третього - замало. І все ж існує оптимум, перевищувати який небезпечно. Встановлюється він за методом вилучення: складаєте список усіх своїх знайомих, друзів, родичів, а потім викреслюєте нетуристів, скигліїв, іпохондриків і болільників. Як правило, залишається 6-8 чоловік. Це і є оптимум.
Втім, скільки б туристів не було, ясно одне: всі вони (всі!) повинні вміти плавати. Цей тезис навіть не вартий обговорення і будь-які історичні паралелі (наприклад, адмірал Нельсон) до уваги не беруться.
Слід також взяти до уваги, що кожна людина носить в собі загрозу пануючому в поході принципу єдиноначальності. Шестеро туристів обирають собі Адмірала і покірно виконують всі його накази. Восьмеро - вже здобувають собі право на обговорення і коментування наказів, десятеро - мають схильність до демократії, що, безумовно, небезпечно у мандрівці по воді, а п'ятнадцятеро, як правило, стають шаленим некерованим віче, що нагадує Великий Новгород часів занепаду.
Всі пропозиції «мітингуються» і через те не здійснюються; всі рішення критикуються і через те не виконуються; кількість угрупувань зі своїми програмами і поглядами на водний туризм перевищує частку від ділення 15 на 2, бо деякі перебувають у кількох угрупуваннях одночасно, а решта представлені однією особою в ролі лідера групи і всіх її рядових членів.
Фракційна боротьба не припиняється ні вдень, ні вночі. Через те осиротілі та безпритульні байдарки спокійно пливуть за течією, встигаючи долати за ніч до 20 кілометрів; багаття не розпалюється кілька днів підряд, а потім, розпалене за допомогою бензину, спричиняється до невеличкої лісової пожежі; продукти падають у воду; намети зносить вітром і т. д. і т. п.
Розбрат, безладдя охоплює всі сфери похідного життя. Ентропія наростає, і добре, коли неминучий вибух виникає поблизу якоїсь залізничної станції. За інших умов члени експедиції просто розбігаються, ганебно кидаючи човни, весла та шанцевий інструмент. З цього часу вони глибоко переконані, що ніяка в світі сила не спровокує їх на новий туристський похід.
Закон переходу кількості в негативну якість діє на всіх без винятку. Люди псуються прямо на очах. Стоїки стають циніками, витримані люди починають скиглити, оптимісти впадають у глибокий песимізм, а альтруїсти перетворюються в егоцентристів. Для ліквідації наслідків такого походу потрібні роки, а неприємні спогади про нього переслідують нещасних у моторошних сновидіннях все життя.
2. Склад групи не повинен бути надто маленьким Хто зробив з попереднього правила висновок, що чим менший склад групи, тим краще, - безперечно, помилився. Невесело проводити цілі дні в мовчанні, що лише зрідка переривається словами і репліками, які ви безліч разів чули. Група, до складу якої входить два чи три туристи, може бути досить вдалою, але вона не принесе радості. Цей мікроколектив часто-густо супроводжуватиме нудьга - смертельний ворог туризму. А ще уявіть собі таку ситуацію. Ви пливете втрьох на одній тримісній байдарці, і трапилось те, про що й писати страшно: байдарка затонула. Мокрі, але неушкоджені, ви вибираєтесь на берег, і раптом виявляєте, що вас немає кому: а) пожаліти; б) обсушити; в) нагодувати; г) одягнути; д) взути тощо. А якби ви йшли на двох байдарках, то не довелося б складати цей сумний алфавіт. І взагалі одноманітність діє згубно. Вже на другий день походу вас дратуватиме одностайність у вирішенні всіх питань і проблем; на третій день ви зупинятиметесь біля кожного рибалки, щоби хоч трохи відвести душу в розмовах з новою людиною; на п'ятий - запитаєте себе: «Навіщо я згодився на цей безглуздий похід?», а на шостий - визріє рішення назавжди порвати з туризмом.
Багаторічний досвід підказує, що учасників походу має бути не менше чотирьох. Якщо їх буде менше, то ви не знайдете на привалі бажаючого слухати вашу улюблену розповідь: усі зроблять вигляд, що дуже зайняті багаттям, приготуванням вечері, лагодженням намету і т. ін. Вам не трапиться нагода перекласти на когось неприємну роботу, що випала на вашу долю, оскільки в мікроколективі всі завжди заклопотані.
3. Обережно: жінки! Тема «Жінка в байдарці», звичайно, заслуговує окремого розділу, якщо не цілої книжки, бо нам відомі 123 проблеми, які виникають у зв'язку з участю жінок у туристському поході. Нашим друзям з іншого байдаркового колективу також відомо 123 проблеми з цього приводу, але ми не змогли знайти жодної спільної. Отже, 246 проблем! Проте чи варто підраховувати? Бо якби жінок з нами не було, проблем виникало б значно більше.
Дехто вважає, що в похід слід брати тільки тих жінок, яких небезпечно залишати вдома, бо вони, скориставшись відсутністю чоловіка, господарюють на свій смак. Повернувшись з походу, чоловік помічає нові шпалери, але не бачить старих меблів, його увагу привертає нова люстра з блискучими пацьорками, проте марні всі його спроби пізнати свій письмовий стіл. І, звичайно, щасливий чоловік дізнається про нові борги.
Безумовно, таких жінок небезпечно залишати вдома, та ще необачніше брати їх з собою в похід, бо нові реформи в квартирі - ніщо порівняно з тим, що може скоїтися в байдарці чи наметі.
П’ять-шість мужчин можуть нейтралізувати (хоча для цього необхідно докласти чимало зусиль) вплив двох жінок, але якщо з'являється третя, то до складу експедиції треба додатково прийняти 8-10 мужчин, а це в свою чергу призводить до фатальних наслідків (див. правило 1).
Навіть одна жінка здатна змусити вас засумніватися в доцільності основних принципів туристів. Ідеї, які вона пропонує, м'яко кажучи, своєрідні і майже завжди незаперечні. Наприклад: «На річці слід плисти не за течією, а проти неї, щоб уповільнити швидкість просування і продовжити задоволення від сприйняття краси ландшафту». На слушне зауваження, що гребти проти течії й одночасно милуватися природою неможливо, звучить монолог про естетичне виховання, згадується застигла музика (в архітектурі) і японський театр Кабукі.
Дві жінки (якщо вони об'єднуються) змусять вас курити лише в певний час і у відведеному для цього місці, три - вимагатимуть, щоб ви взагалі не курили; дві жінки змусять вас щоразу мити посуд, три - регулярно чистити казанок до дзеркального блиску, прати шкарпетки і користуватися носовою хусточкою... Докірливо стуливши губи, вони зашиють на вашому костюмі дірки, якими ви так пишалися; почнуть прати, коли періщитиме дощ, і займуться своїми зачісками, коли байдарку зноситиме на пороги; вимагатимуть дістати молока в непролазній тайзі і терміново відправити телеграму бабуні, коли навіть до найближчого магазину - десятки кілометрів, а вже відстань до поштового відділення зв'язку можна виміряти світловими роками.
Жінки можуть змусити вас (соромно й казати) щодня умиватися і чистити зуби, прасувати штормовку і навіть (о, горе!), навіть голитися.
Жінки можуть... Вони на все здатні! А раз так, то, вирушаючи у байдарочний похід, можете не брати байдарок, але щодо жінок, то без них, як відомо, неможливо...
4. Діти... Діти... Діти - велика радість у нашому житті, але в туристському поході - не завжди. Їхня допитливість зворушує, та коли це стосується байдарки («Потопає чи не потопає, якщо продірявити днище?»), ви починаєте нервувати.
Якщо ви взяли у похід свою власну дитину, то мусите витримати ще одне випробування: ваші супутники легко знаходять недоліки в її вихованні і починають дружно перевиховувати. Дитина, загартована сім'єю і дитячим садочком, поставиться до цього з цілковитою байдужістю, але вас кожне запитання: «Хто тебе отакому навчив?» - буде боляче зачіпати і провокувати на безкінечні педагогічні дискусії.
