16 липня 1990. Сьогодні ми прийняли у Верховній Раді Декларацію про державний суверенітет України!.. Правда, документу не надано статусу конституційного закону.
29 липня 1990 Бездомні захопили номенклатурний будинок у Донецьку.
1 серпня 1990. Прибалти оголосили, що не будуть брати участь у підготовці нового Союзного договору.
2 вересня 1990. Придністров’я оголосило себе республікою в складі СРСР.
5 вересня 1990. Частішають напади на склади боєприпасів. Учора це трапилося в Узбекистані.
12 вересня 1990. У Харкові хвилювання через перебої з цукром.
16 вересня 1990. Юрба розгромила грузинський КДБ.
1 жовтня 1990. У Києві 100-тисячна демонстрація за незалежність України.
2 жовтня 1990. Студенти в Києві розбили наметове містечко і почали політичне голодування. Вони вимагають відставки В. А. Масола і права призовників з України на відмову від служби за межами УРСР.
16 жовтня 1990. Єльцин у своїй промові у Верховній раді РРФСР оголосив недовіру уряду СРСР і фактично проголосив вихід Росії з підпорядкування центру.
Горбачову присуджена Нобелівська премія миру.
28 жовтня 1990. Закінчився 2-й з’їзд «Руху». Новий курс: домагатися повної незалежності України.
19 листопада 1990. УРСР і РРФСР підписали міждержавний договір.
10 грудня 1990. Південна Осетія оголосила про вихід із Грузії.
15 січня 1991. Єльцин підписав у Талліні з керівництвом прибалтійських республік заяву про те, що Росія, Литва, Латвія й Естонія надалі стануть будувати відносини на основі норм міжнародного права, а не як республіки СРСР.
17 січня 1991. Лист маршалів і генералів у газеті «Красная звезда» з обвинуваченнями на адресу Єльцина.
21 січня 1991. Референдум у Криму. Більшість — за відновлення Кримської АРСР.
29 січня 1991. Укази Горбачова про боротьбу з економічним саботажем (слівце з лексикону єжовщини) і про спільне патрулювання міст нарядами МВС і міліції.
8 березня 1991. 300-тисячний мітинг у Москві за суверенітет Росії.
2 квітня 1991. Різке підвищення роздрібних цін (до трьох- і чотириразового).
24 квітня 1991. У Білорусії три тижні не припиняються страйки проти дорожнечі.
На пленумі ЦК КПРС оголошено, що за 1990 рік із КПРС вийшло 1,8 млн людей, за перший квартал 1991-го — 587 тис. людей.
27 квітня 1991. Конгрес комуністів Литви, Латвії й Естонії в Ризі радиться, як не допустити незалежності своїх республік.
29 квітня 1991. Частини Радянської армії взяли штурмом вірменське село Геташен у Нагорному Карабасі. 37 чоловік убито.
7 червня 1991. Підприємства союзного підпорядкування на території України (включаючи «Південмаш»!) переходять під юрисдикцію УРСР.
12 червня 1991. Рівно через рік після проголошення свого суверенітету Росія обрала президента, їм став Борис Єльцин.
Ленінград знову став Санкт-Петербургом.
28 червня 1991. РЕВ і Варшавський договір розпушені.
19 липня 1991. Зовнішній борг СРСР досяг 70 млрд. доларів. Горбачову не вдалося домовитися в Лондоні з «Великою сімкою» про кредитну угоду.
24 липня 1991. У Ново-Огарьові погоджений текст Союзного договору. До нового Союзу увійдуть: Росія, Україна, Білорусія, Казахстан, Азербайджан, Туркменія, Узбекистан, Киргизія, Таджикистан. Не ввійдуть: Молдавія, Вірменія, Грузія, Литва, Латвія, Естонія. Молдавія ще може передумати. Дата підписання не призначена.
3 серпня 1991. Розширене засідання Ради міністрів СРСР за участю керівників урядів союзних республік. Обговорювалася «Економічна угода між Союзом РСР і суверенними республіками».
8 серпня 1991. «Демократична Росія» вимагає від міністра внутрішніх справ СРСР Бориса Пуго розформувати загони міліції особливого призначення, що діють на території Прибалтики.
14 серпня 1991. ТАРС оприлюднив текст Союзного договору. Російська мова не називається в ньому «державною». Вона буде мовою «міжнаціонального спілкування». Це поступка Україні.
Із надзвичайно важливих подій сюди ще просяться події в Ризі і Вільнюсі — захват ЗМОПом телецентрів, узагалі — сваволя цих підрозділів, танки, витівки «наших», «павловська» грошова реформа, конфіскаційний обмін купюр...
