Спаленi Села

Алуштинського району та деякі інші, в яких проживали

представники різних національностей багатонаціонального

Криму (усього на півострові до 1941 р. проживали представ-

ники 76 етносів13. Так, у с. Фриденталь живцем спалено 34

людини, згоріли всі 65 будинків. 22 грудня 1943 р. згоріли

25 зачинених у підвалі жителів с. Улу-Сала. Тоді ж спалили

чотирьох жителів с. Стиля та 11 людей в с. Авджикой14, а в

с. Біюк-Озенбаш із 450 будинків було знищено 40815.

В с. Улу-Узень за зв’язок із партизанами окупанти

спалили всі споруди, окрім мечеті, без житла залишилося 286

сімей16.

Після визволення Криму від загарбників до списку на-

селених пунктів, які не підлягають відновленню, було внесе-

но 182 назв сіл і селищ17. Результатом депортації кримських

13 Пащеня В. Н. Пути завоевания и удержания большевиками власти в Крыму

(1905–1945 гг.): Исторический очерк / В. Н. Пащеня // Культура народов Причер-

номорья. – 2006. – № 90. – С. 164.

14 Стёртые пламенем. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.

kp.crimea.ua/newspapers/2012/03/24/stjortye-plamenem; Турчин В. Пам’ятаємо

всіх / В. Турчин // Кримська світлиця. – 2007. – 28 грудня.

15 Мальгин А. В. Партизанское движение Крыма и «татарский вопрос». 1941–

1944 гг. / А. В. Малыгин. – Симферополь: СОНАТ, 2009. – С. 152.

16 Яковлев В. П. Преступления. Борьба. Возмездие / В. П. Яковлев. – Симферо-

поль: Крымиздат, 1961. – С. 72; История села Улу-Узень. – Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://uu8aa.io.ua/s101949/istoriya_sela_ulu-uzen

17 Крым в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг. / Сост. В. К. Гарагуля, И.

П. Кондранов, Л. П. Кравцова. – Симферополь: Таврия, 1994. – С. 77; Ставицкий

А. В. Переселение крымских татар в контексте логики Системы в эпоху Великой

войны / А. В. Ставицкий // Вторая мировая война: человек, общество, государ-

ство: Материалы междунар. науч. конф., Крым, Ялта, Ливад. дворец-музей, 11–12

мая 2006 г. – Симферополь: Крым, 2006. – С. 73–86.

298

АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ

татарів та інших корінних народів Криму, зокрема, болгар,

греків і вірменів, як зазначають дослідники А. Г. Шевчук і

А. Б. Швець, стало «зникнення 184 сіл у центральних, пів-

нічно-західних, північних, північно-східних районах і Кер-

ченському півострові. У сукупності з населеними пунктами

лісової зони, знищеними німцями в ході операції «Вогонь і

меч» у 1943 р., Крим втратив 311 населених пунктів історич-

но сформованої мережі поселень з їх унікальними побутом і

архітектурою»18.

18 Политико-географический фактор эволюции крымской системы расселения

населения в ХХ – начале XXI в.в. / А. Г. Шевчук, А. Б. Швець // Геополитика и

экогеодинамика регионов. – 2010. – Вып.1. – С. 70.