ней. Зіткнень з партизанами не було»104. Унаслідок караль-
ної акції нацисти знищили 136 жителів згаданих сіл. Окрім
того, у зведенні зроблені певні настанови для більшої ефек-
тивності під час проведення подібних акцій: «Слід зауважи-
ти, що озброєння польової жандармерії і допоміжної охоро-
ни зовсім недостатньо для проведення таких операцій. До-
поміжна охорона повинна бути обов’язково одягнута у фор-
му. Їхній нинішній одяг (цивільний) під час таких операцій
може привести до сплутування їх з партизанами»105.
Особистий документ (лист єпископа Кременець-Рівнен-
ської єпархії Платона до митрополита Української автоке-
фальної церкви) у згаданому збірнику також містить інфор-
мацію про спалення населених пунктів Волині разом із людь-
ми. У згаданому его-документі йдеться про злочин «держав-
ної поліції» (так автор називає виконавців каральної акції,
інших даних у листі немає
ловку до листа упорядники видання зазначили: «…про звір-
ства українських поліцаїв проти мирного населення Західної
України»106. У листі єпископ Платон повідомляв, що йому, по-
між іншим, доповіли про «жахливу подію», яка трапилася у
с. Малин Острозького району, на той час Дубенської округи,
зараз село Млинівського району Рівненської області 14 лип-
ня 1943 р., де вчинено «нечуване мордування українського
і чеського населення: людей загнано до місцевої дерев’яної
церкви і спалено. Тих, що не вмістилися в церкві, загнано в
помешкання гміни та по клунях і теж спалено. Разом спа-
103 Там само.
104 Там само.
105 Там само. – С. 105.
106 З листа єпископа Кременець-Ровенської єпархії Платона митрополиту право-
славної автокефальної церкви про звірства українських поліцаїв проти мирного
населення Західної України // Там само. – С. 237–238.
42
Замість вступу (від упорядників видання)
лено близько 850 осіб»107. Зазначимо, що в документах УРК,
які зберігаються у ЦДАВО (в Акті про руйнування, грабун-
ки та масові вбивства німецько-фашистськими загарбника-
ми і їх спільниками радянських громадян у м. Ровно і Ровен-
ській області) винуватцями трагедії названо «німецько-фа-
шистських варварів», а дату злочину – 13 липня того ж року.
Цей документ також подавав іншу кількість жертв – 603 осо-
би: чоловіків, жінок і дітей, фіксував повне спалення села у
кількості 168 житлових будинків, 131 сараїв, 54 комор, однієї
школи та церкви108. В. Трофимович у статті «Роль Німеччини
та СРСР в українсько-польському конфлікті 1939–1945 рр.»
подав витяги з публікацій підпільної націоналістичної пре-
си часів Другої світової війни, де згадувалося й про караль-
ну акцію в с. Малин. За змістом (навіть стилістично
