про кількість загиблих та дата трагедії Малина збігаються.
Проте подано іншу, чи детальнішу, інформацію про виконав-
ців злочину: «Польська поліція й відділи узбеків під німець-
кою командою загнали людей до місцевої дерев’яної церкви,
до шкільного будинку і до клунь і всіх їх живцем спалили»109.
Автор статті переконаний, що подібні випадки свідчать про
використання польських поліційних загонів у поглибленні
українсько-польського конфлікту, що зумовило відповідні
відплатні акції полякам з боку УПА. Тобто питання спале-
них під час війни сіл втягує дослідників у нерозв’язану і досі
проблему українсько-польського конфлікту часів Другої сві-
тової війни, особливо його загострення у 1943 році. Зауважи-
мо, що попри зафіксовану УРК документально трагедію села
Малина як злочину «німецько-фашистських варварів» проти
радянського мирного населення, питання потребує подаль-
шого вивчення. Додамо також, що трагедія цього села набула
міжнародного резонансу110.
107 Там само. – С. 237.
108 ЦДАВО України. – Ф. 3538. – Оп. 1. – Спр. 57. – Арк. 10-11.
109 Трофимович В. Роль Німеччини та СРСР в українсько–польському конфлікті
1939–1945 рр. / Володимир Трофимович // Незалежний культурологічний часо-
пис «Ї». – 2003. – № 28. – С. 127.
110 Сьогодні до трагедії 1943 р. с. Малина привернена увага чеської громади. В ін-
тернет-публікації «Cesky Malin (1871 – 13.7.1943)» подано дату каральної акції – 13
липня 1943 р., яку здійснили німецькі військові частини (кількістю 1,5 тис. чоло-
вік). Знищували – в основному спалювали – як українське, так і чеське населення
43
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)
За радянського часу також були опубліковані збірники
документів по окремих областях УРСР, в яких є матеріали,
що допомагають висвітлити окреслену проблему. Одним із
таких є збірник по Сумській області (яка чи не найбільше
постраждала від каральних протипартизанських акцій у
роки війни). У виданні тематично домінують документи, що
висвітлюють діяльність партизанів на Сумщині. Водночас
практично відсутні акти про знищення того чи іншого на-
селеного пункту. Зустрічаються окремі згадки про злочини
нацистів у т. зв. «партизанських селах». Так, побіжно зга-
дуються села Хільчанського та Середино-Будського районів,
спалені нацистами впродовж 10 днів: Велика Берізка, Зноб-
Трубчевськ, Лукашенкове, Нова Гута, Гаврилова Слобода,
Лісне111. В іншому «партизанському» документі, окрім пере-
ліку постраждалих населених пунктів, подано відомості про
кількість знищеного місцевого населення у Путивльському
районі: «С 28 мая по 7 июля (1942 р.
зверски замучили 735 мирных жителей и сожгли 1098 до-
мов: в Новой Слободе – 670, Спадщине – 78, Старой Шарпов-
ке – 60, Новой Шарповке – 64, Литвиновичах – 150, Яцыно –
70. Крававую расправу учинили гитлеровцы над жителями
с. Новая Слобода, где зверски замучили 586 человек детей,
