Спаленi Села

116 Розділ «неіснуючі села» вміщено наприкінці списку сіл кожної області.

47

Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)

Черкаська – 15 (із них не існує – 4);

Чернігівська – 57 (із них не існує – 2);

Автономна республіка Крим – 127 (із них понад 1/3 з

різних причин зникло).

Загальна кількість спалених населених пунктів, інфор-

мація про які знайшла своє відображення на сторінках на-

шого видання – понад 670. На 544 сільські населених пунк-

ти подано окремі довідки, з них 61 не існує у сучасному пе-

реліку адміністративно-територіальних одиниць. Окремо

подано розвідку про знищені 127 сіл Криму (див. р-л «Авто-

номна республіка Крим»).

Окрему категорію становлять населені пункти сіль-

ського типу, які відсутні у сучасному переліку адміністра-

тивно-територіальних одиниць із різних причин. По-перше,

до цієї категорії анотованого покажчика віднесено ті села,

що у повоєнні роки не відродилися після спалення. Інша

група зниклих населених пунктів – це села, затоплені внас-

лідок будівництва водосховищ, у більшості випадків – у Ки-

ївській області в час створення Київського водосховища в

1964–1966 рр., або ж у зв’язку з будівництвом інших вели-

ких об’єктів енергетики, зокрема атомних електростанцій.

Наступним етапом зникнення чималої кількості зі згада-

ного переліку сіл стало утворення Чорнобильської зони від-

чуження після вибуху в 1986 р. на Чорнобильські атомній

станції (у першу чергу постраждали села Київської облас-

ті). Багато сіл, селищ, хуторів різних областей за рішенням

відповідних органів влади були розселені або приєднані до

інших населених пунктів у 1950-х – 1980-х рр. у зв’язку з

політикою укрупнення населених пунктів. Зазначимо, що

тенденція укрупнення сіл (не в останню чергу – через від-

сутність населення в окремих із них) зберігалася і наприкін-

ці ХХ – на початку ХХІ століття. Крім того, зникнення на-

селених пунктів було спричинене політикою та діями вла-

ди примусового характеру до великих груп населення. Так,

у Криму багато населених пунктів зникли (і лише окремі з

них відродилися останнім часом) через примусову депорта-

цію кримськотатарського народу, греків, болгар і представ-

ників інших народів.

48

Замість вступу (від упорядників видання)

Усі населені пункти (за винятком зниклих) вказа-

ні в анотованому списку за сучасною назвою та сучасним

адміністративно-територіальним поділом. Також подано ін-

формацію про те, до якого району та сільської ради відноси-

лися села, які на час знищення входили до адміністратив-

но-територіальних одиниць, які після війни були ліквідо-

вані. Наприклад, населені пункти Новобасанського району