відійшли до сучасного Бобровицького району, Холменького
району – до Корюківського і Семенівського; Гремяцького
району – до Куликівського; Любецького району – до Ріпкін-
ського; Михайло-Коцюбинського – до Чернігівського райо-
ну. Село Яцево Чернігівського району було перейменоване
на Новоселівку. Село Бобровиця Чернігівського району було
включено до складу міста Чернігів, а хутір Озерна Гута Лю-
бецького району у списку сучасних населених пунктів не
знайдено.
Окрім встановлених фактів про той чи інший населений
пункт,
линівка (на момент спалення (Чорнобильського району Ки-
ївської області). На підставі матеріалів Державного архіву
Київської області, можемо твердити, що німецькі військові
спалили в ньому 25 дворів та знищили 21 жителя у 1943 р.117.
Також лишилася нез’ясованою доля кіровоградського с. Но-
вомиколаївка, яке на момент спалення знаходилося в Ново-
пражському районі. Даний район згодом був ліквідований,
а його населені пункти включені до Олександрійського ра-
йону Кіровоградської області. Проте села з такою назвою у
цьому районі нині не існує. Згідно з документами згаданий
населений пункт був спалений німцями вщент118.
У ряді областей (Закарпатська, Івано-Франківська, Ми-
колаївська, Одеська, Херсонська і Чернівецька) не було ви-
явлено жодного населеного пункту, знищеного внаслідок
проведення окупантами каральних акцій (протипартизан-
ських операцій). Робота з встановлення знищених окупан-
117 ДАКО. – Ф. Р–4758. – Оп. 2. – Спр. 52. – Арк. 18.
118 ЦДАГО України. – Ф. 57. – Оп. 4. – Спр. 231. – Арк. 28; Доповідь командування
з’єднання партизанських загонів ім. Ворошилова про заходи німецького коман-
дування в боротьбі проти партизанського руху // Кіровоградщина в роки Вели-
кої Вітчизняної війни. 1941–1945.:Зб. док. і матеріалів / Ред. кол.;О. Т. Гора (відп.
ред.) та ін. – Дніпропетровськ: Промінь, 1965. – С. 167.
49
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)
тами населених пунктів Автономної Республіки Крим була
ускладнена відсутністю в опрацьованих джерелах та літе-
ратурі точної та вичерпної інформації як щодо їх загальної
кількості, так і по окремих населених пунктах.
Крім того, до видання не включено відомості про насе-
лені пункти, які стали жертвою міжетнічого протистояння
доби воєнного лихоліття, або постраждали у ході збройного
протиборства радянської сторони з формуваннями УПА.
Колектив упорядників свідомий того, що запропонова-
не читачеві видання не може подати вичерпної, остаточної
інформації про трагедію спалених сіл України. Подальший
науково-документальний пошук неодмінно корегуватиме
наші знання про страждання мирного населення України.
Відтак Український інститут національнї пам’яті буде вдяч-
