населення, багато хто з цих людей не мали шансів вижити поза стінами гетто. Серед тих, що вижили в Шоа - ті деякі, кого з ризиком для життя переховували місцеві жителі (неєвреї, названі «Праведниками світу», врятували від загибелі десятки тисяч євреїв); ті, хто пішов у партизанські загони. В Білорусії у партизанських загонах воювало близько 30 тисяч євреїв - число білоруських євреїв, котрим вдалося вижити, з цією цифрою майже збігається. Євреї воювали в партизанських загонах у Литві та в Північній Україні.
На початку 1990-х років в Одесі, у Прохоровському сквері, в тому самому місці де на околиці міста в 1941 році починалася «дорога смерті» одеських євреїв Рис.2.6. Рис.2.7. табори знищення, почав створюватися меморіал пам’яті жертв Голокосту. Був устанвлений пам’ятний знак. Пізніше до нього додалася «Алея Праведників світу» - з деревами, кожне з яких висаджено на честь одеського жителя, який вкривав і рятував євреїв. Пам’ятник жертвам Голокосту в Одесі, роботи скульптора Зураба Церетелі, який є завершенням оформлення комплексу, був відкритий в 2004 році. РОЗДІЛ 3
