геноциду вірмен розроблялася декілька років. Операція готувалася дуже ретельно, не поспішаючи. В ході її здійснення не постраждав жоден випадковий свідок або перехожий. Фактично не було жодного провалу. Реалізацію операції також підстьобували несприятливі для вірмен Паризька конференція (1919-1920рр.) та підписання Карського договору (1921р.). Восени 1919 року в Єревані відбувся ІХ з’їзд партії Дашнакцутюн, на якому було ухвалено історичне рішення про приведення у виконня смертних вироків щодо ватажків младотурків і ватажків мусаватистського Азербайджану, винних у здійсненні геноциду вірмен. Було розглянуто 650 імен виконавців і пособників геноциду. З них було відібрано 41 головний винуватець. Операція отримала назву «Немезіс» на честь грецької богині відплати. Для здійсненя операції був утворений відповідальний орган,що очолював посол Вірменії в США Армен Гаро. Оперативне керівництво і матеріальне забезпечення було доручено Шаан Наталі і Григору Мержанову. Шаан відразу ж взявся за пошуки надійних людей, здатних виконати відповідальну місію.
3.5.2. Криміналізація заперечення геноциду вірмен
У жовтні 2006 року Національні збори Франції прийняли
