мільйонам вкладників близько 180 мільйонів доларів. Незважаючи на те, що Центральний банк не видав «Хопру» ліцензію, його власники знайшли лазівку в законі й представили усіх вкладників як співзасновників фірми. Свідоцтва про внески в статутний фонд не вносилися, всі угоди державної реєстрації не проходили. І хоч двоє з організаторів цієї липової фірми постали перед судом і за шахрайську діяльність одержали певні терміни позбавлення волі, мільйонам постраждалих громадян домогтися повернення своїх грошей дотепер не вдалося.
Минулого літа киянин Н. у складі групи відправився милуватися Францією. На сторінках газети він ділиться враженнями від організації туру: «Починалася туристична поїздка чудово: оператори турфірми, чемно усміхаючись, швидко оформили договір, попередили про порядок вильоту, митного огляду, умов проживання і харчування і т. д. А от після прибуття до Парижа почалися проблеми відразу ж, як тільки група дісталася до заброньованого й оплаченого ще в Києві готелю. Араб, який зустрів мене біля стойки, повідомив, що я поселений у двомісний номер, мій партнер уже заселився. Увійшовши, я виявив товариша по нещастю (він був із Краснодара), який сказав, що ліжко в номері одне, не вдалося відшукати навіть другого рушника. На щастя, в одного з моїх друзів у Парижі виявилися родичі, і я умолив їх дати мені можливість переночувати. Йдучи з готелю, я домігся в керуючого ваучера, в якому було зазначено, що мене розмістили в двомісному номері…
Повернувшись до Києва, я показав туроператорам два документи
—
договір, підписаний у тому числі й представником фірми (там чорним по білому написано, що я сплатив за одномісний номер), і ваучер, привезений із Парижа. Порушення моїх споживчих прав було більш ніж очевидне. Проте «чемні» оператори, навіть не вибачившись, спочатку всю провину звалили на французів, а потім, зчинивши крик, завершили розмову словами: «Багато тут вас ходить, усім не догодиш.». Гроші за готель мені так і не повернули.»
Спеціалісти, які займаються вивченням сучасного цивільного права в сфері економіки, відзначають усезростаючий зв’язок її з етикою і соціальною психологією, насамперед із міжособистісною взаємодією в умовах ринкових відносин. «Докладно регульовані в усіх цивільно-правових системах правила про наслідки визнання договору недійсним, спрямовані на те, щоб несприятливі результати відчув той, хто порушив правила гри, застосував недостойні прийоми для одержання вигоди, зневажив для цього вимоги закону. Може постраждати і той, хто діяв легковажно, необдумано, некомпетентно. Водночас охороняються інтереси добросовісного, порядного учасника ринку, підготовленого до тієї діяльності, якою він займається».
Суттєву роль в охороні системи ринкових відносин відіграє зобов’язання ві
дшк
одування порушниками заподіяних збитків (матеріальних або моральних). Охорона інтересів громадян неможлива без відшкодування заподіяних втрат. При розв’язанні цього питання правові системи різних держав виходять з етично-психологічної сутності проблеми: збитки, заподіяні засобом, який суперечить добропорядності, підлягають відшкодуванню. До таких засобів варто віднести насильство або погрозу фізичного насильства, зловредність, наклеп тощо.
Важливими цінностями ринкових відносин є престиж, імідж, репутація фірми, підприємства або певної особи. Імідж (від англ.
— віддзеркалення) визначає місце кожної організації й окремої ділової людини в структурі соціально-економічних і міжособистісних відносин. Порушення моральних або правових норм у діяльності фірми або підприємства, що стало відомо громадськості, знижує їхній престиж. Приміром, у відомої всьому світу компанії
Microsoft
цього року похитнулася репутація. Проти компанії висунутий один із найбільших позовів за обвинуваченням у расовій дискримінації. Колишні і ті, що продовжують працювати у фірмі чорношкірі співробітники, обвинувачують адміністрацію в расизмі і розраховують одержати від
Microsoft
компенсацію в 5 млрд дол.
Вони твердять, що їм сплачували менше, ніж іншим, і неодноразово відмовляли в підвищенні, хоча їхня кваліфікація була вищою, ніж у білих співробітників.
Особливою фігурою в умовах ринкової економіки є підприємець, який об’єднує в одній особі власника і керівника. За своєю функціональною роллю в економіці України справжній підприємець як основний мотив має прагнення до самостійної творчої діяльності на благо суспільства. До сучасного підприємця висуваються певні вимоги юридичного, психологічного, етичного характеру.
Психологічні особливості підприємця визначаються насамперед його мотиваційною сферою. Справжній підприємець як основну, домінантну має потребу в самореалізації, досягненні успіху. Останнє винятково важливо для процесу прийняття відповідальних рішень. Якщо в людини мотивація остраху невдачі вища, ніж мотивація досягнення успіху, то навряд чи вона прийме ризиковане рішення. У цьому відношенні фактором, який впливає на успішну діяльність підприємців, є стабільна обстановка в суспільстві, законодавча політика держави стосовно підприємництва і правова захищеність осіб, які ним займаються.
На діяльність підприємця дуже впливають такі психологічні феномени, як самооцінка (дає змогу йому реалістично зважувати свої можливості, оцінювати свій досвід, підвищувати самоосвіту), рівень вимог (занижений рівень вимог веде до зайвої обережності при прийнятті рішень, до уникання ризику), творчий характер мислення, лідерство та ін.
Крім розглянутих суб’єктивних передумов розвитку підприємництва, на цей процес впливають і об’єктивні можливості, що існують у суспільстві для підприємницької діяльності. До них слід віднести насамперед:
•
права господаря власності, захищені законом від будь-яких зазіхань;
•
рівноправність усіх форм власності;
•
майново-розпорядницька самостійність при організації господарських зв’язків;
Реальна практика підприємницької діяльності показує, що на шляху розвитку підприємництва в нашій країні не всі правові норми стимулюють розширення дрібного бізнесу.
Цивільне правове регулювання має дозвільну, а не заборонну загальну спрямованість. Воно дає можливість кожному члену нашого суспільства використовувати правові засоби для реалізації своїх інтересів, що не суперечать закону. Дозвільний характер цивільного правового регулювання підприємницької діяльності припускає соціально- психологічну підготовленість населення до його усвідомлення і використання. Низький рівень правової культури, падіння деяких моральних критеріїв (особливо в сфері ділових відносин), зміна соціальних цінностей призвели до того, що з’явилися структури тіньової економіки. Останнє безпосередньо відбилося на криміналізації суспільства.
Отже, цивільне законодавство формує відповідну психологію поведінки людей в умовах ринкових відносин. Справедлива і законна угода різнонаправлених інтересів суб’єктів правовідносин — складне і серйозне завдання правоохоронної системи держави.
§ 2.
Психологічна характеристика цивільного процесу
Особливостями цивільних правовідносин є те, що вони виявляються як різні варіанти трьох правомочностей:
1)
правомочності вимоги (можливість очікувати від зобов’язаного суб’єкта виконання ним своїх обов’язків);
Вы читаете ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
