Мовчання адресоване мені

це дуже традицiйно

Пять

жiноче колiно зiгнутої ноги
котра проповiдує домашнiй затишок
i виражає довiру
крилатому чоловiчковi
що вилiплений iз м’якушки хлiба
i тепло пахне м’ятою
подружня вiрнiсть i злагода
основа чудового настрою
i гарантiя усiх гараздiв
що також сприймаються як нагорода

Шість

кохається у чорному кольорi
володiє усiм золотом окрiм того
що покриває святi образи
хто вiн той що
продає жiнкам панчохи
люб’язно дозволяє куштувати яблука
i засiває по обидва боки гречку
суть якого протилежнiсть i протирiччя
початок якому спокуса
а кiнець вогонь
звичайно ж ширшi ворота
риплять голоснiше
туди й прямує наш потяг
у той час як ми вирiшуємо
що передує пiзнання чи задоволення

Сім

споконвiчна самотнiсть митця
приречена та iдеалiзована
як i недосконалiсть його творiнь
що наче б то служать призмою
для спостереження за iстиною
власне для пiдглядання за нею