Мовчання адресоване мені

Я перерiс уже траву,
але нiяк не розшукаю iменi.
Це знову бедрики ним грали у футбол,
воно хоч не м’яке,
але достатньо кругле,
щоб закотитися у безвiсть.
Чи ти мене без iменi впiзнаєш?
Чи розшукаєш у травi?
Бо, чую, хтось уже iде з косою.

то тiльки сни то тiльки листя
то тiльки заграва думок
менi б пiти угору чи униз
аби лиш сходами
аби не рiвно аби крутiше
щоб злiва дощ у щоку сiк
а справа лiс ловив за полу
коли прийде пора зрiкатись
з’ясується нема кого й чого
i стрiчний обiйде мене
а ось уже й тебе зустрiв

Однi лiтають в космос.
Другi лiтають з вiкон.
Третi просто лiтають.
Для перших - це робота.
Для других - вихiд.
Для третiх - найвища
форма самооблуди.
Боже, не став мене перед
вибором.

У слiпому всесвiтi
на похнюпленiй планетi
на заблуканому материку
у зношенiй країнi
в химерному мiстi
на фригiднiй вулицi