прозора i тоненька.Заплакана свiча,заплакана сестричкаi мiсячне зайча -в долонях - з мокрим личком.Лякливе зайченя -холодний, мокрий носик -iз зорями щодняспить у твоїм волоссi.Мiй подих у щокуi подих зайченяти…Люблю тебе таку…мов на штиках пiднятий.Вмирав, та не помер…А уникав я смертiдля того, щоб теперз тобою мiг помертиу глечику. Дiвчабеззахисне й маленьке…Моя сестра - печаль,моя печаль - Оленка.Впав хрест вечiрнього вiкна,впав через груди на обличчя.Я витиму на сонце, на…Але рятунку не покличу.Молюсь до заходу i сходу,до Духа, Сина i Отця…Ти прийдеш так, як бiль приходить,i знiмеш чорний хрест з лиця.Чорнiє дiрочка мiж брiв,повiльно тане грудка болю…Я вже тобою вiдхворiв,уже вiдмучився тобою.I не дружина, й не сестра,i не отрута, i не лiки…Ще тiльки вчора помирав,а нинi видужав навiки.
