17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!
2-е до коринтян 7
1 Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!
2 Дайте місце для нас! Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали!
3 Говорю не на осуд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.
4 У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
5 Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині.
6 Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,
7 і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.
8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
9 Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.
10 Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.
11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку горливість, яку помсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
13 Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.
14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоромився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала перед Титом правдива була!
15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням.
16 Отож, тішуся я, що можу покластись у всьому на вас!
2-е до коринтян 8
1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,
2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;
3 бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,
4 із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.
5 І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,
6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.
7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.
8 Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.
9 Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.
10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.
11 А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.
12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.
13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
14 Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,
15 як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.
16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,
17 бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.
18 А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,
19 і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,
20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,
21 дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.
22 А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.
23 Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!
24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!
2-е до коринтян 9
1 А про службу святим мені зайво писати до вас,
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.
3 А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,
4 щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.
