9 Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
10 Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
11 Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
12 Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
13 Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
14 Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
17 Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
18 Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
22 Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
25 Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
26 Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...
Йов 14
1 Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
2 вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
3 І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!
4 Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
5 Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,
6 відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...
7 Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;
8 якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,
9 то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!
10 А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
11 Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
12 так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
13 О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!
14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
15 Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
17 провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
18 Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
19 каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
20 Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
21 Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..
Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
2 Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?
3 Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?
4 Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,
5 бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
