9 Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
10 Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
11 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
13 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
16 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17 бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
18 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
19 Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
23 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
24 підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?
Йов 25
1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
2 Панування та острах у Нього, Який на висотах Своїх чинить мир.
3 Чи війську Його є число? І над ким Його світло не сходить?
4 І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?
5 Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зорі не ясні!
6 Що ж тоді людина ота, червяк, чи син людський хробак?...
Йов 26
1 А Йов відповів та й сказав:
2 Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?
3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.
6 Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.
7 Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.
8 Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.
9 Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.
11 Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.
12 Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.
13 Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.
14 Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...
Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,
4 неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!
5 Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,
6 за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,
7 нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!
8 Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?
9 Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?
