9 Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
10 Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
11 Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
12 Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
13 Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
14 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
15 І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
16 бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
17 Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
18 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
19 бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
20 А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
21 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
23 поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!
Псалми 38
1 Для дириґента хору. Єдутуна. Псалом Давидів.
2 Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
3 Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
4 Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
5 Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
6 Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
7 У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
8 А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
9 Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
10 Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
11 забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
12 Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
13 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
14 Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!
Псалми 39
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
3 Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
4 і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
5 Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
6 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
7 Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
8 Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
9 Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
10 Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
11 справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
12 Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
13 бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
14 Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
15 нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
16 Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
17 Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
18 А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
