14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
Приповiстi 16
1 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
