видаїться за добре й за справедливе піти, туди йди!
5 І коли той не навертався на це, сказав далі: То вернися до Єедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу; або куди тобі подобаїться, туди йди. І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.
6 І прийшов Єремія до Єедалії, сина Ахікамового, до Міцпи, й осівся з ним серед народу, позосталого в Краю.
7 А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над країм Єедалію, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жінок та дітей, і тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,
8 то поприходили до Єедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.
9 І Єедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм та їхнім людям, говорячи: Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
10 А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино й літні плоди та оливу, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!
11 І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Єедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.
12 І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Єедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.
13 А Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були на полі, прийшли до Єедалії до Міцпи,
14 та й сказали до нього: Чи справді ти знаїш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе? Та не повірив їм Єедалія, син Ахікамів.
15 А Йоханан, син Кареахів, сказав таїмно до Єедалії в Міцпі, говорячи: Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідаїться. Нащо мають забити тебе, і буде розпорошений увесь Юда, зібраний до тебе, і погине останок Юди?
16 І сказав Єедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: Не роби ціїї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!
Єремiя 41
1 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Єедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.
2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Єедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Країм...
3 І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Єедаліїю, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.
4 І сталося другого дня по вбивстві Єедалії, а ніхто про це не знав,
5 і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люда оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.
6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: Прийдіть до Єедалії, Ахікамового сина!
7 І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним...
8 Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: Не вбивай нас, бо ми маїмо заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.
9 А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баеші, Ізраїльського царя, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.
10 І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь народ, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царської сторожі, доручив був Єедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
11 І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
12 І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Єів'оні.
13 І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.
14 І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.
15 А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Єедалію, сина Ахікамового, мужів вояків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Єів'ону.
17 І пішли вони й стали на нічліг в Єерут-Кімгамі, що при Віфлеїмі, щоб піти й утікти до Єгипту
18 від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Єедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Країм.
Єремiя 42
1 І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,
2 та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твої, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас...
3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.
4 І промовив до них пророк Єремія: Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.
5 А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
6 Чи добре й чи зле, ми послухаїмося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаїмо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.
7 І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнї слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,
9 та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:
10 Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
11 Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.
13 А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
14 кажучи: Ні, ми підемо до їгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуїмо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,
