Біблія

7. Якщо вона вийде заміж і візьме обітницю її, чи поклялася устами своїми, чим вона зв'язала душу свою,
8. І почує чоловік її, і, зачувши, буде мовчати того дня, то обітниці її справдяться, і зароки її, котрі вона поклала на душу свою, справдяться.
9. А коли чоловік її, зачувши, заборонить їй, того дня відкине обітницю її, котра на ній, і слово уст її, котрим вона зв'язала себе, [то вони не справдяться], і Господь простить їй.
10. Однак обітниця вдови і розлученої, який зарок не поклали б вони на душу свою, справдиться.
11. А якщо [вона] в домі чоловіка свого дала обітницю чи поклала зарок на душу свою з присягою,
12. І чоловік її, зачувши, буде мовчати, і не заборонить їй, то всі обітниці її справдяться, і всякий зарок, якого вона поклала на душу свою, справдиться.
13. А якщо чоловік її, зачувши, відкинув їх, то всі обітниці її, які вийшли з уст її, і зароки душі її не справдяться; чоловік її вчинив їх пустими, і Господь простить їй.
14. Усяка обітниця і всякий зарок із присягою, щоб упокорити душу, чоловік її може пітдвердити, і чоловік її може зробити пустим.
15. А якщо чоловік її мовчав про те день за днем, то [тим самим] утвердив усі обітниці її, і всі зароки її, котрі на ній, потвердив, тому що він, зачувши, мовчав про те.
16. А якщо відкинув їх, після того, як зачув, то він узяв на себе гріха її.
17. Ось настанови, котрі Господь заповідав Мойсеєві про стосунки між чоловіком і дружиною його, поміж батьком і донькою його за юности її у домі батька її.
Числа 31
1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Помстися мідіянам за синів Ізраїля, а потім прилучишся до народу свого.
3. І сказав Мойсей народові, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей на війну; щоб вони виступили супроти мідіян, звершити помсту Господню над мідіянами.
4. По тисячі від коліна, від усіх колін Ізраїля пошліть на війну.
5. І виділили із тисяч Ізраїля, по тисячі з коліна, дванадцять тисяч озброєних на війну.
6. І послав їх Мойсей на війну, по тисячі з коліна, їх і Пінхаса, сина Елеазарового, священика, на війну, і в руці його священні посудини і сурми, щоб сурмити.
7. І рушили війною на мідіян, як наказав Господь Мойсеєві, і вбили всіх чоловічої статі.
8. І разом із убитими їхніми убили царів мідіянських: Евія, Рекема, Цура, Хура і Реву, п'ять царів мідіянських, і Валаама, сина Беорового, убили мечем.
9. А жінок мідіянських і дітей їхніх сини Ізраїля взяли в полон, і всю худобу їхню, і всі отари їхні, і весь маєток їхній взяли як здобич.
10. І всі міста їхні у володіннях їхніх, і всі поселення їхні спалили вогнем.
11. І взяли все захоплене і всю здобич, від людини до тварини.
12. І припровадили полонених і здобич, і захоплене до Мойсея, і до Елеазара священика, і до громади синів Ізраїля, до стану, на рівнинах моавських, що біля Йордану, навпроти Єрихону.
13. І вийшли Мойсей та Елеазар священик, і всі князі громади зустрічати їх, зі стану.
14. І розгнівався Мойсей на військових урядовців, тис'яцьких та сотників, що вертали з війни,
15. І сказав їм Мойсей: [Чому ви] залишили живими всіх жінок?
16. Та ж вони, за порадою Валаама, були для синів Ізраїля приводом для відступу од Господа для догоди Пеорові, [за що] й була ураза в громаді Господній.
17. Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі, і всіх жінок, які спізнали чоловіка на чоловічому ложі убийте.
18. А всіх дітей жіночої статі, котрі не спізнали чоловічого ложа, залишіть живими для себе.
19. І побудьте поза станом сім днів; кожен, хто вбив чоловіка і який торкнувся до вбитого, очиститься третього дня і сьомого дня, ви і полонені ваші.
20. І всю одежу, і всі шкіряні речі, і все виготовлене з козячої вовни і всі дерев'яні речі очистите.
21. І сказав Елеазар священик воїнам, які ходили на війну: Ось настанови закону, котрий заповідав Господь Мойсеєві:
22. Золото, срібло, мідь, залізо, олово і свинець,
23. І все, що проходить через вогонь, проведіть через вогонь, щоб воно очистилося, а, крім того, ще й очищувальною водою треба очистити; а все, що не проходить через вогонь, проведіть через воду.
24. І одежу вашу виперіть сьомого дня, і очиститеся, і потому заходьте до стану.
25. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
26. Перелічи здобич полону, від людини до худоби, ти і Елеазар священик і князі племен громади.
27. І поділи здобич наполовину між тими, що воювали, ходили на війну, і поміж усією громадою.
28. І від воїнів, які ходили на війну, візьми данину Господові, по одній душі з п'ятисот, з людей, а також із великої худоби, і з віслюків та з дрібної скотини.
29. Візьми це з половини їхньої, і віддай Елеазарові священикові для приношення як дар Господові.
30. І з половини синів Ізраїля візьми по одній частці з п'ятдесяти, з людей, з великої худоби, з віслюків та з отари дрібної скотини, і віддай це левитам, які служать при скинії Господній.
31. І вчинив Мойсей та Елеазар священик, як наказав Господь Мойсеєві.
32. І було здобичі, що лишилася від захопленого, що захопили ті, що були на війні: овець шістсот сімдесят п'ять тисяч,
33. Великої худоби сімдесят дві тисячі;
34. Віслюків шістдесят одна тисяча,
35. Людей, жінок, котрі не знали чоловічого ложа, всіх душ тридцять дві тисячі.
36. Половина – частка тих, що ходили на війну, після обрахунку, була: овець триста тридцять сім тисяч п'ятсот;
37. І данина Господові з овець шістсот сімдесят п'ять.