Біблія

38. Великої худоби тридцять шість тисяч, і данина з них Господові сімдесят дві;
39. Віслюків тридцять тисяч п'ятсот, і данина з них Господові шістдесят один.
40. Людей шістнадцять тисяч, і данина з них Господові тридцять дві душі.
41. І віддав Мойсей данину, підношення у дар Господові, Елеазарові священикові, як наказав Господь Мойсеєві.
42. І з половини синів Ізраїля, котру відділив Мойсей у людей, що були на війні;
43. А половина [на] громаду була: дрібного скота – триста тридцять сім тисяч п'ятсот;
44. Великої худоби – тридцять шість тисяч,
45. Віслюків – тридцять тисяч п'ятсот;
46. Людей – шістнадцять тисяч.
47. Із половини синів Ізраїля узяв Мойсей одну п'ятдесяту частину з людей та із скотини, і віддав те левитам, які виконували служіння при скинії Господній, як наказав Господь Мойсеєві.
48. І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники і сотники,
49. І сказали Мойсеєві: служники твої порахували воїнів, котрі нам доручені, і не згинув жоден з них;
50. І [ось], ми принесли приношення Господові, хто що дістав із золотих речей; ланцюжки, зап'ястя, персні, сережки і привіски, для спокути душ наших перед Господом.
51. І взяв у них Мойсей та Елеазар священик золото, – усі ці речі.
52. І було всього золота, котре принесли для підношення Господові шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шеклів, від тис'яцьких і сотників.
53. Тому що вояки брали здобич кожний для себе.
54. І взяв Мойсей та Елеазар священик золото від тис'яцьких і сотників, і принесли його до скинії зібрання, на пам'ять синам Ізраїля перед Господом.
Числа 32
1. У синів Рувимових і в синів Ґадових було дуже багато черед, і побачили вони, що земля Єзер і земля Ґілеад є місце [придатне] для стад.
2. І прийшли сини Ґадові, і сини Рувимові і сказали Мойсеєві та Елеазарові священикові і князям громади, говорячи:
3, Атарот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але, і Севам, і Нево, і Беон,
4. Земля, котру Господь уразив перед громадою Ізраїля, земля [придатна] для черед, а в служників твоїх є череди.
5. І сказали: Якщо ми знайшли прихильність в очах твоїх, віддай землю оцю служникам твоїм для володіння; не переводь нас через Йордан.
6. І сказав Мойсей синам Ґадовим і синам Рувимовим: Брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут?
7. Для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїля від переходу на землю, котру дає їм Господь?
8. Так учинили батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа для оглядин землі.
9. Вони доходили до долини Ешкол, і бачили землю, і одвернули серце синів Ізраїля, щоб не йшли вони на землю, котру Господь дав їм.
10. І спалахнув того дня гнів Господній, і присягнувся Він, говорячи:
11. Оці люди, які вийшли з Єгипту, від двадцяти літ і вище, не побачать землі, про котру Я присягався Авраамові, Ісаакові і Якові, тому що вони не уповні прямували за Мною.
12. Окрім Калева, сина Єфуннеєвого, кенізеянина, та Ісуса, сина Навинового, тому що вони були цілком з Господом.
13. І запалав гнів Господній на Ізраїля, і водив Він їх пустелею сорок літ, аж доки не скінчився (вимер) увесь рід, який учинив зло в очах Господніх.
14. І ось, замість батьків ваших, повстали ви, поріддя грішників, аби підсилити ще силу гніву Господнього на Ізраїля.
15. Якщо ви одвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви загубите увесь народ цей.
16. І наблизилися вони до нього, і сказали: Ми збудуємо тут кошари для стад наших і міста для дітей наших.
17. А самі першими озброємося і підемо попереду синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх в місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, [для безпеки] від мешканців землі.
18. Не повернемося в доми наші, доки не займуть сини Ізраїля кожний володіння своє.
19. Тому що ми не візьмемо з ними володінь потойбіч Йордану і далі, тому що володіння нам дісталися по цей бік Йордану, східніше.
20. І сказав їм Мойсей: Якщо ви так зробите, якщо озброєні рушите на війну перед Господом,
21. І піде кожний із вас озброєний за Йордан перед Господом, аж доки не винищить Він ворогів своїх перед Собою,
22. І підкорена буде земля ота перед Господом; то потім повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде оця земля вашим володінням перед Господом.
23. А якщо не вчините так, то згрішите перед Господом, і, будьте певні, ваш гріх знайде вас.
24. Споруджуйте собі міста для дітей ваших і кошари для овець ваших, і робіть, що сповідане устами вашими.
25. І сказали сини Ґадові і сини Рувимові Мойсеєві: Служники твої вчинять, як наказав володар наш.
26. Діти наші, дружини наші, отари наші і вся худоба наша залишиться тут, у містах Ґілеаду;
27. А служники твої, всі озброївшися, як воїни, рушать перед Господом на війну, як говорить володар наш.
28. І наказав Мойсей про них Елеазарові священикові та Ісусові, синові Навиновому, і князям колін синів Ізраїля.
29. І сказав їм Мойсей: Якщо сини Ґадові і сини Рувимові перейдуть з вами за Йордан, усі озброївшися на війну перед Господом, і підкорена буде вами ота земля; то віддайте їм землю Ґілеаду для володіння.
30. А якщо не підуть вони з вами озброєні, то вони одержать володіння разом із вами на землі ханаанській.
31. І відповідали сини Ґадові і сини Рувимові, і сказали: Як наказав Господь служникам твоїм, так і вчинимо.