1. І повернулися ми, і рушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато днів ходили довкола гори Сеїр.
2. І сказав мені Господь, говорячи:
3. Досить вам ходити довкола цієї гори, поверніть на північ;
4. І народові передай повеління, і скажи: Ви будете проходити рубежі братів ваших, синів Ісавових, які мешкають на Сеїрі, і вони боятимуться вас, але стережіться
5. Розпочинати з ними війну, бо Я не дам вам землі їхньої, ані на ступню ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісавові.
6. Харчі купляйте в них за гроші, і їжте, і воду купляйте у них за гроші, і пийте;
7. Тому що Господь, Бог твій благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був прихильний [до тебе] під час мандрівки твоєї великою пустелею; ось, сорок літ Господь, Бог твій, з тобою; і не мав ти нестачі ні в чому.
8. І проходили ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елату і Ецйон-Ґевера, і повернули і йшли до пустелі Моава.
9. І сказав мені Господь: Не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим.
10. Передніше мешкали там еміми, народ великий, численний і високий, як [сини] Енакові;
11. І вони вважалися поміж велетнями, як [сини] Енакові. Моавитяни ж називають їх емімами.
12. І на Сеїрі мешкали передніше хореї; але сини Ісавові прогнали їх, і винищили їх перед собою, і оселилися замість них, так, як учинив Ізраїль із землею спадщини своєї, котру дав їм Господь.
13. Отож, підведіться і перейдіть через ручай Зеред. І перейшли ми через ручай Зеред.
14. З того часу, як ми пішли в Кадеш-Барнеа і як перейшли через ручай Зеред, [минуло] тридцять вісім літ, аж доки в нас не перевелося з-поміж стану все покоління воїнів серед війська, як присягався їм Господь.
15. І рука Господня була на них, щоб винищити їх з-поміж стану, доки не вмерли.
16. Коли ж перевелися всі мужі війни, і вимерли з-поміж народу,
17. Тоді сказав мені Господь, говорячи:
18. Ти проходиш нині мимо володінь Моава, через Ар;
19. І наблизився до аммонових синів; не вступай з ними у ворожнечу, і не розпочинай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів аммонових у володіння, тому що Я віддав її у володіння синам Лотовим.
20. І вона вважалася землею велетнів, у старожитні часи жили на ній велетні; аммоніти називали їх замзумами.
21. Народ великий, численний і високий, як [сини] Енакові; але винищив їх Господь перед лицем їхнім, і вигнали вони їх, і оселилися на місці їхньому.
22. Як Він учинив для синів Ісавових, що живуть на Сеїрі, винищивши перед ними хореїв, і вони вигнали їх, і оселилися на їхньому місці, і [мешкають] до цього дня.
23. І аввеїв, які мешкали в поселеннях до самої Ази, кафторії, які вийшли з Кафтора, винищили, і оселилися на місці їхньому.
24. Підведіться, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руку твою Сигона, царя хешбонського, амореянина, і землю його; розпочинай оволодівати нею, і веди з ним війну.
25. Від цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, що почують про тебе, затремтять і жахнуться від тебе.
26. І послав я послів із пустелі Кедемот до Сигона, царя хешбонського, зі словами мирними, щоб сказати:
27. Дозволь перейти мені землею твоєю; я піду шляхом, не зійду ні праворуч, ні ліворуч.
28. Харчі продай мені за срібло, і я буду їсти, і воду для пиття давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду.
29. Так, як учинили мені сини Ісавові, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, допоки не перейду через Йордан на землю, котру Господь, Бог наш, дав нам.
30. Але Сигон, цар хешбонський, не погодився дозволити перейти нам через свою [землю], тому що Господь, Бог твій, ожорсточив дух його, і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як [це видно] тепер.
31. І сказав мені Господь: Ось, Я розпочинаю віддавати тобі Сигона і землю його; починай оволодівати землею його.
32. І Сигон з усім народом своїм виступив супроти нас на бойовище біля Ягаци.
33. І віддав його Господь, Бог наш, [у руки наші], і ми розбили його і синів його, і весь народ його.
34. І завоювали в той час усі міста його, і винищили чоловіків, і жінок, і дітей кожного міста, не залишили анікого живим.
35. Тільки взяли ми собі на здобич худобу їхню і захоплене у завойованих нами містах.
36. Від Ароеру, котрий на березі потоку Арнон, і від міста, котре в долині, до Ґілеаду не було міста, яке було б неприступне для нас; усе віддав Господь, Бог наш, [до рук наших].
37. Лише до землі аммонітів ти не підходив, ані до [місць] поблизу потоку Яббока, ні до міст на горі, ні до всього, до чого заборонив [нам] Господь, Бог наш.
Повт. Закону 3
1. І повернули ми звідти, і рушили до Башану; і виступив супроти нас на війну Оґ, цар башанський, з усім народом своїм, біля Едреї.
2. І сказав мені Господь: Не бійся його; бо Я віддам його до рук твоїх, і увесь народ його, і всю землю його, і ти вчиниш із ним так, як учинив із Сигоном, царем аморейським, котрий жив у Хешбоні.
3. І віддав Господь, Бог наш до рук наших і Оґа, царя башанського, і весь народ його; і ми розбили його, так що нікого не залишилося у нього живими.
4. І звоювали ми того часу усі міста його; не було міста, котрого ми не звоювали б у них: шістдесят міст, всю землю Арґів, царство Оґа башанського.
5. Усі ці міста укріплені були високими стінами, воротами і засувами, окрім міст неукріплених, вельми багатьох.
6. І повністю знищили їх, як учинили з Сигоном, царем хешбонським, повністю знищили чоловіків, жінок і дітей у кожному місті
7. Але всю худобу і захоплене в містах узяли собі як здобич.
8. І забрали ми того часу із руки двох царів аморейських землю цю, котра по цей бік Йордану, від потоку Арнон до гори Гермон, –
9. Сидоняни називають Гермон Сірйоном, а амореї називають його Сеніром, –
10. Усі міста на рівнині, увесь Ґілеад і увесь Башан до Салхи і Едреї, міст царства Оґа башанського.
11. Тому що лише Оґ, цар башанський, залишився з велетнів. Ось ложе його, ложе залізне, і тепер у Равві, у синів Аммонових: довжина його дев'ять ліктів, а ширина його чотири лікті, чоловічих ліктів.
Вы читаете Біблія
