Біблія

12. Землю цю ми взяли у тім часі, починаючи від Ароеру, котрий біля потоку Арнон; і половину гори Ґілеад з містами її я віддав [колінові] Рувимовому і Ґадовому.
13. А решту Ґілеаду і увесь Башан, царство Оґа, віддав Я половині коліна Манасії, увесь край Арґів з усім Башаном, який зветься краєм велетнів.
14. Яір, син Манасіїн, узяв увесь край Арґів, до рубежів Гесурських і Маахських, і назвав їх, за ім'ям своїм, Башан-Хавот-Яір, що й донині.
15. Махірові дав Я Ґілеад.
16. А [колінові] Рувимову і Ґадовому дав од Ґілеаду до потоку Арнон, половину долини між потоками і рубежами, до потоку Яббоку, рубежу синів Аммонових.
17. Також і рівнину та Йордан, [котрий і є] рубежем, від Кіннерету до моря рівнини, моря Солоного, біля підніжжя [гори] Пісґі, на схід.
18. І дав Я вам у тім часі настанови, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам землю цю у володіння; всі, озброївшись, рушайте попереду братів ваших, синів Ізраїля, на війну.
19. Тільки дружини ваші і діти ваші і худоба ваша нехай залишаться у містах ваших, котрі я дав вам [тому], [що Я знаю], [як багато у вас худоби].
20. Аж доки Господь не дасть спочину братам вашим, як вам, і допоки й вони не дістануть у володіння землю, котру Господь, Бог ваш, дає їм за Йорданом; тоді поверніться кожний на своє володіння, котре я вам дав.
21. І також Ісусові заповідав я у тім часі, говорячи: Очі твої бачили все, що вчинив Господь, Бог ваш, з двома царями цими; те саме вчинить Господь з усіма царствами, котрі ти проходитимеш.
22. Не бійтеся їх, бо Господь, Бог ваш, Сам змагається за вас.
23. І молився я Господові у тім часі, говорячи:
24. Володарю Господе, Ти почав показувати служникові Твоєму звеличення Твоє і міцну руку Твою; бо який бог є ще на небі, чи на землі, котрий міг би звершити такі діяння, як Твої, і з могуттям таким, як Твоє?
25. Я благаю Тебе, дай мені перейти і побачити ту добру землю, котра за Йорданом, і ту прекрасну гору та Ливан.
26. Але Господь гнівався на мене за вас, і не послухав мене, і сказав мені Господь: Досить з тебе, більше не говори Мені про це.
27. Піднімися на верховину Пісґі, і глянь очима твоїми до моря, і на північ, і на полудень, і на схід, і подивися очима твоїми; тому що ти не перейдеш за Йордан цей.
28. І дай настанову Ісусові, і зміцни його, і укріпи його, бо він буде старшим народові цьому, і він поділить їм на наділи землю, на яку ти подивишся.
29. І зупинилися ми в долині, навпроти Бет-Пеору.
Повт. Закону 4
1. Отож, Ізраїлю, вислухай настанови і закони, котрих я навчаю вас виконувати, щоб ви були живі, і пішли, і успадкували ту землю, яку Господь, Бог батьків ваших, дає вам.
2. Не додавайте до того, що я заповідаю вам, і не зменшуйте від того; дотримуйтеся заповідей Господа, Бога вашого, котрі я вам заповідаю .
3. Очі ваші бачили [все], що вчинив Господь з Баал-Пеором: усякого чоловіка, що йшов за Баал-Пеором, винищив Господь, Бог твій, з-поміж тебе.
4. А ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі донині.
5. Ось, я навчив вас настанов і законів, як наказав мені Господь, Бог мій, щоб ви так учиняли на тій землі, на котру ви йдете, щоб володіти нею.
6. Тож бережіть і виконуйте їх; бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів, котрі, зачувши про всі ці настанови, скажуть: Справді цей великий народ мудрий і розумний.
7. Бо [чи є] інший великий народ, до котрого Бог був настільки близьким, як близький до нас Господь, Бог наш, [у] всіх [діяннях], про які, ми закликаємо до Нього,
8. І [чи є] інший великий народ, у котрого були б такі справедливі настанови і закони, як увесь Закон цей, котрого я пропоную вам сьогодні?
9. Тільки бережися і пильно охороняй душу твою, щоб тобі не забути тих справ, котрі бачили очі твої, і щоб вони не виходили із серця твого у всі дні життя твого; і повідай про них синам твоїм і синам синів твоїх.
10. Про той день, коли я стояв перед Господом, Богом твоїм, біля Хориву, і коли сказав Господь мені: Збери до Мене народ, і Я повідаю їм слова Мої, від котрих вони навчаться боятися Мене упродовж усіх днів життя свого на землі, і щоб могли навчати синів своїх.
11. Ви наблизилися і стали під горою, а гора горіла вогнем до самих небес, і була темінь, і хмара, і морок.
12. І говорив Господь до вас із осердя вогню; голос слів [Його] ви чули, хоч образу [Божого] не бачили, а лише голос.
13. І повідав Він вам заповіта свого, котрого наказав вам виконувати, – Десять Заповідей, і написав їх на двох кам'яних скрижалях.
14. І наказав мені Господь о тім часі навчати вас настанов і законів, щоб ви виконували їх на тій землі, на котру ви входите, щоб оволодіти нею.
15. Міцно тримайте в душах ваших, що ви не бачили жодного образу того дня, коли говорив до вас Господь на Хориві із осердя вогню,
16. Щоб ви не розбестилися і не вчинили собі карбованих кумирів, зображень якої-небудь постаті, в подобі чоловіка чи жінки.
17. Подобу якоїсь скотини, котра на землі, подобу якої-небудь пташки крилатої, яка літає під небесами,
18. Подобу якого-небудь [гада], що повзає на землі, подобу якоїсь риби, котра у воді нижче берега землі;
19. І, щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зорі [і] все військо небесне, не звабився, і не поклонився їм, і не слугував їм, оскільки Господь, Бог твій, відділив їх усім народам під цілим небом.
20. А вас узяв Господь і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу, як сьогодні це [видно].
21. І Господь розгнівався на мене через вас, і присягався, що я не перейду за Йордан і не увійду на ту добру землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадщину.
22. Я повинен умерти на цій землі, не перейшовши за Йордан, а ви перейдете, і оволодієте тією доброю землею.
23. Бережіться, щоб не забути вам заповіту Господа, Бога вашого, котрого Він склав з вами, і щоб не робили собі ідолів, котрі відображають що-небудь із речей, як наказав тобі Господь, Бог твій.
24. Тому що Господь, Бог твій, є вогонь, що поглинає, Бог ревний .
25. А якщо народяться у тебе сини і сини у синів [твоїх], і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображуватиме що-небудь, і вчините оце зло перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його,
26. То засвідчуюся вам сьогодні небом і землею, що незабаром конче утратите землю, будете винищені на землі, для успадкування котрої ви переходите Йордан; не проживете багато часу на ній, але загинете.
27. І розпорошить вас Господь [поміж] народами, і будете нечисленними поміж народами, до котрих відпровадить вас Господь.
28. І будете там слугувати богам, витвореним руками людськими з дерева і каміння, котрі не бачать і не чують, і не їдять, і не знають пахощів.
29. Та якщо ти шукатимеш звідти Бога твого, то знайдеш [Його], якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю.
30. Коли ти будеш у жалобі, і коли все це спостигне тебе із плином часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і підкоришся голосові Його.