1. І сказав Самуїл Саулові: Господь послав мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем; тепер підкорися голосові Господньому.
2. Так говорить Господь Саваот: Пригадав Я те, що вчинив Амалик Ізраїлеві, як він перетнув йому шлях, коли він виходив з Єгипту.
3. Тепер іди і завдай поразки Амаликові, і винищ усе, що в нього; і не змилосердишся над ним, але зрокуй на смерть від чоловіка до дружини, від підлітка до грудного немовляти, від бика до вівці, від верблюда до віслюка.
4. І зібрав Саул народ, і нарахував їх у Телаїмі двісті тисяч ізраїльтян піших, і десять тисяч із коліна Юдиного.
5. І дійшов Саул до міста Амаликового і вчинив засідку в долині.
6. І сказав Саул кенеянам: Ходіть, відокремтеся, вийдіть з-поміж середовища Амалика, щоб мені не винищити вас із ним; бо ви вчинили милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремилися кенеяни з-поміж Амалика.
7. І розгромив Саул Амалика від Хавіли аж до околиць Шуру, що навпроти Єгипту.
8. І Аґаґа, царя амаликового, захопив живим, а народ увесь прокляв і винищив мечем.
9. Але Саул і народ помилували Аґаґа, амаликського царя, і найкращих з овечок і биків, і вгодованих ягнят, і все гарне, і не хотіли винищити, а все маловартісне і худе винищили.
10. І було слово Господнє до Самуїла таке:
11. Шкодую, що настановив Я Саула на царя; бо він одвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І засмутився Самуїл, і приклик`ав Господа цілу ніч.
12. І підвівся Самуїл рано-вранці [і пішов] назустріч Саулові. І повідали Самуїлові, що Саул ходив на Кармел, і там поставив собі пам'ятника, і зійшов у Ґілґал.
13. Коли прийшов Самуїл до Саула, то Саул сказав йому: Благословенний ти у Господа; я виконав слово Господнє.
14. І сказав Самуїл: А що це за мекання овечок у вухах моїх і ремигання биків, котре я чую?
15. І сказав Саул: Привели їх від Амалика, оскільки народ змилостивився над кращими з овець і биків для пожертви Господові, Богові твоєму; а решту ми винищили.
16. І сказав Самуїл Саулові: Зажди, я скажу тобі, що сказав мені Господь уночі. І сказав йому Саул: Говори!
17. І сказав Самуїл: Чи не малим ти був в очах своїх, коли став вождем колін Ізраїлевих, і Господь помазав тебе на царя над Ізраїлем?
18. І послав тебе Господь у дорогу, сказавши: Іди, і вчиниш заклятими нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, доки ти не вигубиш їх.
19. Навіщо ж ти не підкорився голосові Господньому, і кинувся на здобич, і вчинив лихе перед очима Господа?
20. І сказав Саул Самуїлові: Я дослухався голосу Господа і рушив у дорогу, куди послав мене Господь, і привів Аґаґа, царя амаликського, а Амалика знищив.
21. А народ із здобичі, з овечок і з биків, узяв найкраще із здобичі, для жертвоприношення Господові, Богові твоєму, в Ґілґалі.
22. І відповідав Самуїл: Невже приношення усеспалення і пожертви настільки приємні Господові, як послух голосові Господньому? Послух кращий пожертви і слухняність краща від лою баранів.
23. Бо непокора – то є [такий самий] гріх, як гріх ворожбитства, і свавілля – [як] провина та служіння ідолам. Через те, що ти знехтував словом Господнім, Він також знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.
24. І сказав Саул Самуїлові: Згрішив я, бо переступив заповіді Господні і слово твоє; але я боявся народу і підкорився голосові його.
25. А тепер зніми з мене гріха мого і повернися зі мною, щоб я поклонився Господові;
26. І відповідав Самуїл Саулові: Не повернуся я з тобою, тому що ти знехтував словом Господнім, і Господь знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.
27. І обернувся Самуїл, щоб відійти. Але [Саул] схопив його за полу одежі і розідрав її.
28. Тоді сказав Самуїл: Нині відірвав Господь царство Ізраїлеве від тебе, і віддав його ближньому твоєму, кращому за тебе.
29. І не скаже неправди, і не буде каятися Сильний Ізраїлів, бо не людина Він, аби каятися Йому.
30. І сказав [Саул] : Я згрішив, але вшануй мене нині перед старшиною народу мого і перед Ізраїлем, і повернися зі мною, і я поклонюся Господові, Богові твоєму.
31. І повернувся Самуїл за Саулом, і вклонився Саул Господові.
32. Відтак сказав Самуїл: Приведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І підійшов до нього Аґаґ, тремтячи, і сказав Аґаґ: Справді, гіркота смерти минулася?
33. Але Самуїл сказав: Як меч твій позбавив жінок дітей, так мати твоя поміж жінками нехай позбавлена буде [сина]. І розітнув Самуїл Аґаґа перед Господом в Ґілґалі.
34. І відійшов Самуїл до Рами, а Саул пішов до себе додому, до Ґів'ї Саулової.
35. І більше не бачився Самуїл із Саулом до дня своєї смерти. Але сумував Самуїл за Саулом, бо Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
1 ЦАРІВ 16
1. І сказав Господь Самуїлові: Доки ти сумуватимеш за Саулом, котрого Я відкинув, щоб він не був царем над Ізраїлем? Виповни ріг твій єлеєм і рушай; Я пошлю тебе до Єссея, віфлеємлянина, бо поміж синами його Я вибрав Собі царя.
2. І сказав Самуїл: Як піду? Саул почує і уб'є мене. Господь сказав: Візьми в руку твою телицю із стада і скажи: Я прийшов для жертвоприношення Господові.
3. І запроси Єссея до пожертви; Я дам тобі знати, що чинити тобі, і ти помастиш Мені того, кого Я скажу тобі.
4. І вчинив Самуїл, як йому Господь говорив. Коли прийшов він до Віфлеєму , старшини міста із трепетом вийшли назустріч йому, і сказали: Чи з миром прихід твій?
5. І відповідав він: З миром, для жертвоприношення Господові прийшов я; Освятіться, і ходіть зі мною до жертвоприношення. І освятив Єссея і синів його, і запросив їх до пожертви.
6. І коли вони прийшли, він, забачивши Еліява, сказав: Мабуть, оцей перед Господом помазанець Його!
7. Та Господь сказав Самуїлові: Не зважай на вигляд його і на висоту зросту його; Я відкинув його; [Я дивлюсь не так], як дивиться людина; бо чоловік дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце.
8. І прикликав Єссей Авінадава, і підвів його до Самуїла: але й цього не вибрав Господь.
9. І підвів Єссей Шамму, і сказав [Самуїл] : І цього не вибрав Господь.
10. Отак підводив Єссей до Самуїла семеро синів своїх, але Самуїл сказав Єссеєві: [Нікого] з оцих не вибрав Господь.
11. І сказав Самуїл Єссеєві: Чи всі діти отут? І відповідав Єссей: Є ще найменший: він пасе отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли привести його; бо ми не сядемо обідати, аж доки не прийде він сюди.
12. І послав [Єссей], і привели його. Він був рум'яний, з гарними очима та стрункої постави. І сказав Господь: Підведися і помасти його, бо це він.
13. І взяв Самуїл ріг з єлеєм і помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня і надалі. А Самуїл підвівся і відійшов на Раму.
Вы читаете Біблія
