Біблія

22. А якщо скажу підліткові: Ось, стріли попереду в тебе, то ти втікай; бо відпускає тебе Господь.
23. А всьому тому, про що ми говорили, я і ти, [свідок] Господь поміж мною і тобою навіки.
24. І сховався Давид у полі. І настало новомісяччя, і сів цар обідати.
25. І присів цар на своє місце за звичаєм, на троні біля стіни, і Йонатан став обіч, а Авнер присів біля Саула; а місце Давидове лишилося незайнятим.
26. І не сказав Саул того дня анічого; бо подумав, що це випадковість, що [Давид] нечистий, бо не очистився.
27. Настав і другий день новомісяччя, а місце Давидове лишилося незайнятим. Тоді сказав Саул синові своєму Йонатанові: Чому син Єссеїв не прийшов обідати ні вчора, ані сьогодні?
28. І відповідав Йонатан Саулові: Давид відпросився у мене до Віфлеєму.
29. Він говорив: Відпусти мене, бо в нашому місті родове жертвоприношення, і мій брат запросив мене; Отож, якщо я знайшов приязнь в очах твоїх, піду і побачуся з своїми братами; саме тому він і не прийшов пообідати з царем.
30. І спалахнув Саулів гнів на Йонатана, і він сказав йому: Негідний і неслухняний сину! Хіба я не знаю, що ти потоваришував з Єссеєвим сином мені на сором і на сором та неславу своїй матері?
31. Тому що всі дні, доки син Єссеїв буде жити на землі, не встоїш ні ти, ні царство твоє; А тепер пошли і приведи його до мене; бо він зрокований на смерть.
32. І відповідав Йонатан Саулові, батькові своєму, і сказав йому: За що він буде убитий? Що він учинив?
33. Тоді Саул кинув списа в нього, щоб убити його. І Йонатан зрозумів, що батько його поклав собі убити Давида.
34. І підвівся Йонатан з-за столу у великому гніві, і не обідав другого дня новомісяччя; тому що сумував за Давида, і тому, що образив його батько його.
35. Другого дня вранці вийшов Йонатан у поле, о тій порі, котру призначив Давидові, і малий хлопчина з ним.
36. І сказав він хлопчині: Біжи, шукай стріли, котрі я пускаю. Хлопець побіг, а він випускав стріли так, щоб вони летіли через [хлопчину] далі.
37. І побіг хлопець туди, куди Йонатан випускав стріли, і закричав Йонатан хлопцеві, і казав: Гляди, стріла попереду в тебе.
38. І знову кричав Йонатан хлопцеві: Скорше біжи, не зупиняйся. І зібрав хлопчина Йонатанові стріли, і прийшов до свого пана.
39. А хлопець не знав анічого: тільки Йонатан і Давид знали, в чім річ.
40. І віддав Йонатан зброю свою хлопцеві, що був при ньому, і сказав йому: Рушай, віднеси в місто.
41. Хлопець пішов, а Давид підвівся з південного боку, і припав лицем своїм до землі, і тричі поклонився; і цілували вони один одного, і плакали вдвох разом, але Давид плакав з особливим почуттям.
42. І сказав Йонатан Давидові: Йди з миром; А що присягнулися ми двоє в ймення Господа, говорячи: Господь нехай буде свідком поміж мною і між тобою, і поміж насінням моїм та насінням твоїм, – нехай так буде навіки!
43. І зібрався [Давид] і пішов, а Йонатан повернувся до міста.
1 ЦАРІВ 21
1. І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. І знітився Ахімелех при стрічі з Давидом, і сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?
2. І сказав Давид Ахімелехові священикові: Цар доручив мені справу і сказав мені: Нехай ніхто не знає цього, нащо я послав тебе і що доручив тобі; тому я залишив людей на умовленому місці.
3. Отож, що є в тебе під рукою, дай мені, п'ять хлібів, або що знайдеться.
4. І відповідав священик Давидові, говорячи: Немає у мене під рукою простого хліба, а є хліб святий, – якщо люди [твої] утрималися [від] жінок.
5. І відповідав Давид священикові, і сказав йому: Жінок при нас не було ні вчора, ні третього дня, від часу, як я вийшов, і посудини юнаків чисті, а якщо дорога нечиста, то [хліб] залишиться чистим у посудинах.
6. І дав йому священик освяченого хліба; бо не було в нього хліба, окрім хлібів показних, котрі взяті були від Господа, аби покласти гарячий хліб того дня, коли його забирають.
7. А того дня там був перед Господом один із Саулових служників, на ймення Доеґ, ідумеянин, провідник Саулових пастухів
8. І сказав Давид Ахімелехові: Чи немає в тебе під рукою списа чи меча? Бо я не взяв із собою ні меча, ні іншої зброї, оскільки доручення царя було термінове.
9. І сказав священик: Ось меч Ґоліята филистимлянина, котрого ти забив у долині Ела, – ось він за ефодом, загорнутий в одежу; якщо хочеш, візьми його; іншого, крім цього, тут немає. І сказав Давид: Немає схожого на нього: дай мені його.
10. І підвівся Давид, і втік того ж таки дня від Саула, і прийшов до Ахіша, царя ґатського.
11. І сказали Ахішові служники його: Чи не той це Давид, цар тієї країни? Чи не йому співали в хороводах і говорили: Саул уразив тисячі, а Давид – десятки тисяч?
12. Давид поклав слова ці в серці своєму і вельми боявся Ахіша, царя ґатського.
13. І змінив поведінку свою перед ними, і вдав із себе божевільного на їхніх очах, і креслив на дверях, і пускав слину на бороду свою.
14. І сказав Ахіш служникам своїм: Бачите, він чоловік божевільний; для чого ви привели його до мене?
15. Хіба бракує у мене божевільних, що ви привели його, щоб він юродствував переді мною? Невже він увійде до мого дому?
1 ЦАРІВ 22
1. І вийшов Давид звідти, втік у печеру Адуллам, і почули брати його і увесь дім батька його, і прийшли до нього туди.
2. І зібралися до нього всі пригнічені, і всі боржники, і всі знічені душею, і став він над ними провідником. І було з ним близько чотирьох сотень люду.
3. І пішов Давид звідти до моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, побудуть у вас, аж доки я не довідаюся, що вчинить зі мною Бог.
4. І привів їх до царя моавського, і жили вони в нього увесь час, доки Давид переховувався у цій фортеці.
5. Але пророк Ґад сказав Давидові: Не залишайся в цьому сховищі; а рушай, іди до Юдиного краю! І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.
6. І почув Саул, що Давид з'явився, і люди, які були з ним. Саул сидів тоді у Гів'ї під тамариском на горі, зі списом у руці його, і всі служники його оточували його.
7. І сказав Саул служникам своїм, які оточували його: Послухайте сини Веніяминові, невже всім вам дасть син Єссея поля і виноградники, і всіх вас настановить тисяцькими і сотниками,
8. Що ви всі змовилися супроти мене, і ніхто не відкрив мені, коли син мій почав товаришувати з сином Єссея, і ніхто з-поміж вас не поспівчував мені, і не відкрив мені, що син мій намовив супроти мене служника мого чинити мені лихе, як оце нині бачимо?
9. І відповідав ідуменянин Доеґ, – а він стояв при Саулових служниках, – і сказав: Я бачив, як син Єссея приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,
10. І той запитав про нього у Господа, і дав йому харчів на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.