Біблія

8. А вже з Бетаху і з Беротаю, міст Гадад'езерських, узяв цар Давид дуже багато міді.
9. І почув Тоі, цар Хамоту, що Давид завдав поразки. усьому військові Гадад'езера.
10. І послав Тоі сина свого Йорама до царя Давида, привітати його і благословити його за те, що він воював з Гадад'езером і завдав йому поразки, бо Тоі воював супроти Гадад'езера. І Йорам приніс посудини срібні, золоті і посудини мідні.
11. Їх також присвятив цар Давид Господові, разом із сріблом та золотом, котре присвятив із захопленого у всіх підкорених ним народів;
12. У сирійців і моавитян, і аммонійців, і филистимлян, і амаликитян, а також із захопленого в Гадад'езера, сина Рехового, царя Цови.
13. І здобув Давид собі ім'я, повертаючися після винищення вісімнадцяти тисяч сирійців, у Беґе-Мелах (Долина Соляна).
14. І він залишив залоги в Едомі; у всій Ідумеї залишив залоги військові, і увесь Едом став служником Давидові. І оберігав Господь Давида скрізь, куди він ходив.
15. І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив Давид суд і правду над усім народом своїм.
16. А Йоав, син Церуї, [був старшиною] війська, а Йосафат, син Ахілудів, був літописцем.
17. А Садок, син Ахітува, та Ахімелех, син Евіятара, були священики, Серая був писарем.
18. А Беная, син Єгояди, був старшим над керетянином та над пелетянином. А Давидові сини були старшинами царського двору.
2 Царів 9
1. І сказав Давид: Чи не залишився іще хто-небудь з дому Саулового? Я виявив би йому милість заради Йонатана.
2. А в домі Саула був служник, на ймення Ціва. І покликали його до Давида, і сказав йому цар: Чи ти Ціва? І той сказав: Я, служник твій.
3. І сказав цар: Чи немає ще когось з дому Саулового? Я виявив би йому милість Божу. І сказав Ціва цареві: Є син Йонатана, кульгавий ногами.
4. І сказав йому цар: Де він? І сказав Ціва цареві: Ось він, у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.
5. І послав цар Давид, і взяли його з дому Махіра, сина Амміїлового, із Ло-Девару.
6. І прийшов Мефівошет, син Йонатанів, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! І той відказав: Ось служник твій.
7. І сказав йому Давид: Не бійся; Я виявлю до тебе милість заради батька твого Йонатана; і поверну тобі всі поля Саулові, батька твого, і ти завжди будеш їсти хліб за моїм столом.
8. І вклонився [Мефівошет] і сказав: Що є таке служник твій, що ти зглянувся над таким мертвим псом, як я?
9. І прикликав цар Ціву, Саулового служника, і сказав йому: Все, що належало Саулові та всьому його домові, дав я синові твого володаря.
10. Отож, обробляй для нього землю ти і сини твої і служники твої, і будеш приносити [з урожаю], і буде хліб для сина твого володаря, і він буде його їсти. А Мефівошет, син твого володаря, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А мав Ціва п'ятнадцять синів та двадцятеро рабів.
11. І сказав Ціва до царя: Усе, що накаже мій володар цар своєму служникові, так учинить твій служник. А Мефівошет, сказав цар, буде їсти за [моїм] столом, як один із царських синів.
12. А Мефівошет мав маленького сина, а ім'я йому – Міха; і всі, хто мешкав у Домі Ціви, були служниками Мефівошета.
13. А Мефівошет сидів у Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кульгавий на обидві ноги.
2 Царів 10
1. Через деякий час помер цар аммонський, а замість нього зацарював син його Ганун.
2. І сказав Давид: Вчиню я милість Ганунові, Нахашевому синові, за добро, котре я дістав од батька його. І послав Давид служників своїх поспівчувати Ганунові за батька його. І прийшли служники Давидові на землю аммонську.
3. Але князі аммонські сказали Ганунові, володареві своєму: Невже ти гадаєш собі, що Давид з поваги до батька твого прислав до тебе утішників? Чи не для того, щоб оглянути місто і вивідати в ньому, а відтак зруйнувати його, прислав Давид служників своїх до тебе?
4. І взяв Ганун Давидових служників, і поголив кожному з них половину бороди, і пообтинав одежу їхню наполовину, до стегон, і відпустив їх.
5. Коли доповіли про це Давидові, то він послав до них назустріч, оскільки вони були дуже посоромлені. І наказав цар сказати їм: залишайтеся у Єрихоні, доки відростуть бороди ваші, і тоді повертайтеся.
6. І побачили аммонійці, що вони зненавиджені для Давида; і послали аммонійці найняти сирійців з Бет-Рахову й Арам-Цови двадцять тисяч піших, та царя Маахи, тисячу чоловік, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіків.
7. А коли Давид прочув про це, то послав Йоава з усім військом.
8. І вийшли аммонійці, і розташувалися для битви біля воріт; а сирійці Цови і Рехова, а також тов'яни і люди Маахи [стали] окремо в полі.
9. І побачив Йоав, що чужинське військо розмістили супроти нього і попереду, і позаду, і вибрав [вояків] від усіх вибраних у Ізраїля, і вишукував їх супроти сирійців.
10. А решту людей доручив Авшаєві, братові своєму, щоб він вишикував їх супроти аммонійців.
11. І сказав [Йоав] : Якщо сирійці будуть перемагати мене, ти поможеш мені; а якщо аммонійці будуть тебе перемагати, я прийду до тебе на допомогу!
12. Будь мужнім, і будемо стояти несхитно за народ наш і за міста Господа нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.
13. І став Йоав і народ, котрий [був] у нього, до битви із сирійцями, і вони побігли від нього.
14. А ті аммонійці, побачивши, що сирійці втікають, побігли від Авішая, і сховалися в місті. І повернувся Йоав від аммонійців, і прийшов до Єрусалиму.
15. А сирійці, побачивши, що вони зазнали поразки від Ізраїля, зібралися разом.
16. І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого берега Річки, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, старший Гадад'езерового війська, був перед ними.
17. І було повідано Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. Сирійці вишикувалися супроти Давида, і воювали з ним.
18. І побігли сирійці від ізраїльтян, Давид винищив у сирійців сімсот колісниць і сорок тисяч вершників; понищив їх і військового старшину Шоваха, котрий там і помер.
19. Коли всі царі, покірні Гадад'езерові, побачили, що вони понищені Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І сирійці боялися більше допомагати аммонійцям.
2 Царів 11
1. За рік, о тій порі, коли виходять царі в походи, Давид послав Йоава і служників своїх із ним і всіх Ізраїльтян, і вони завдали поразки аммонійцям, і взяли в облогу Раббу. А Давид лишився в Єрусалимі.
2. Якось надвечір Давид, підвівшися з постелі, прогулювався на даху царського дому, і побачив з даху жінку, що купалася; а та жінка була вельми вродлива.