Біблія

34. Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
35. Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,
36. Їг'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин;
37. Целек аммонієць; Нахарай бееротянин, зброєносець Йоава, сина Церуїного;
38. Іра їтрянин, Гарев їтрянин;
39. Урія хеттеянин, – усіх тридцять сім.
2 Царів 24
1. Гнів Господній знову спалахнув на Ізраїльтян, і він (гнів) спонукав Давида супроти них, щоб сказати: Піди, і перелічи Ізраїля та Юду.
2. І сказав цар Йоавові, старшині війська, котрий був при ньому: Пройди по всіх колінах Ізраїлевих від Дана до Беер-Шеви і порахуйте народ, – і я спізнаю число цього народу.
3. І сказав Йоав до царя: Господь, Бог твій, нехай помножить стільки народу, скільки є, і ще у стократ стільки, а очі володаря мого царя нехай побачать [це] ; але для чого володар мій жадає цієї справи?
4. Але слово царя Йоавові і старшинам війська було потужніше; і пішов Йоав із старшинами війська від царя рахувати народ Ізраїльський.
5. І перейшли вони Йордан, і зупинилися в Ароері, по правому боці міста, котре осередь долини Ґадової, ближче до Язеру.
6. І прийшли вони в Ґілеад, на землю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану і обійшли Сидон.
7. І прийшли до укріплення Тира і в усі міста хіввеїв, і ханаанеїв, і вийшли на південь Юдеї до Беер-Шеви.
8. І мандрували вони по всій землі, і повернулися через дев'ять місяців і двадцять днів до Єрусалиму.
9. І подав Йоав списка народного перепису цареві: і виявилося, що Ізраїльтян було вісімсот тисяч мужів сильних, придатних до війни, а юдеїв п'ятсот тисяч.
10. І здригнулося серце Давидове після того, як він перерахував народ. І сказав Давид Господові: Тяжко згрішив я, учинивши так; і нині благаю Тебе, Господе, прости гріх служника Твого; тому що украй недолуго я вчинив.
11. Коли Давид підвівся другого дня уранці, то було слово Господнє до Ґада -пророка, провидцеві Давидовому:
12. Піди і скажи Давидові: Так говорить Господь: Три [покари] пропоную Я тобі; вибери собі одну із них, котра звершилася б над тобою.
13. І прийшов Ґад до Давида і звістив йому і сказав йому: Вибирай собі, чи бути голодові у країні твоїй сім літ, чи, щоб ти три місяці утікав од супротивників, і вони переслідували тебе, чи щоб упродовж трьох днів була моровиця в країні твоїй? Тепер обміркуй і вирішуй, що мені відповісти Тому, Хто послав мене.
14. І сказав Давид Ґадові: Важко мені вельми; але нехай упаду я до рук Господа, тому що велике милосердя Його; аби лише до рук людських не впасти мені.
15. І послав Господь виразку на Ізраїльтян від ранку до означеного часу; і померло із народу, від Дана до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловік.
16. І простягнув Ангел руку свою на Єрусалим, щоб спустошити його; але Господь оскаржив це лихо, і сказав Ангелові, що винищував народ: Досить, тепер опусти руку твою. А Ангел Господній був тоді біля току євусеянина Аравни.
17. І сказав Давид Господові, коли побачив Ангела, що уражав народ, говорячи: Ось, я згрішив, я вчинив беззаконня; а оці вівці, що вчинили вони? Нехай же рука Твоя впаде на мене і на дім батька мого.
18. І прийшов того дня Ґад до Давида, і сказав: Іди, споруди жертовника Господові та току євусеянина Аравни.
19. І пішов Давид за словом Ґадовим, як наказав Господь.
20. І глянув Аравна, і побачив царя і служників його, які прийшли до нього, і вийшов Аравна і вклонився лицем своїм до землі.
21. І сказав Аравна: Чого прийшов володар мій цар до служника свого? І сказав Давид: Купити в тебе тік для влаштування жертовника Господові, аби припинилася ураза народу.
22. І сказав Аравна Давидові: Нехай візьме і [принесе на пожертву] володар мій цар, що йому до душі. Ось воли для всеспалення, і вози, і ярма волові на дрова.
23. Усе це, мій царю, Аравна віддає цареві. І ще сказав Аравна цареві: Господь, Бог твій, нехай буде милостивий до тебе!
24. Але цар сказав Аравні: Ні, я куплю, заплативши, скільки вартує, і не принесу Господові, Богові моєму, пожертви, узятої задарма. І купив Давид тік і биків за п'ятдесят шеклів срібла.
25. І спорудив там Давид жертовника Господові, і приніс усеспалення і мирні пожертви. І умилостивився Господь над країною, і припинилася ураза Ізраїльтян.
Третя Книга Царів
3 Царів 1
1. Коли цар Давид постарів, увійшовши у похилі літа, то вкривали його одежами, але не міг він нагрітися.
2. І сказали йому служники його: Нехай пошукають для володаря нашого, царя, молоду дівчину, щоб вона ходила перед царем, доглядала його, і лягала з ним, – то буде тепло володареві нашому цареві.
3. І шукали вродливу дівчину по всіх теренах ізраїльських, і знайшли шунаммітку Авішаг, і привели її до царя.
4. Дівчина та була дуже вродлива, і доглядала царя, прислуговуючи йому, але цар не спізнав її.
5. Адонія, син Хаґґітин, запишавшись, казав: Я буду царем. І завів собі колісниці, і вершників, і п'ятдесят скороходів.
6. Тим часом, батько ніколи не гнітив його запитанням: Для чого ти оце чиниш? І Адонія був вельми вродливий і народився йому після Авесалома.
7. І радився він з Йоавом, сином Церуї, а також із священиком Евіятаром, і вони допомагали Адонії.
8. Але священик Садок і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.
9. І заколов Адонія овечок і телят біля Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, синів царя, і всіх Юдиних мужів, що служили у царя.
10. А пророка Натана і Бенаю, і тих сильних, і Соломона, брата свого, не запросив.
11. Тоді Натан сказав до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти чула, що Адонія, син Хаґґітин, зацарював, а володар наш Давид не відає [про те] ?
12. Тепер, ось, я раджу тобі: Рятуй життя твоє, і життя сина твого Соломона.
13. Іди, і увійди до царя Давида, і скажи йому: Чи не присягався ти, володарю мій, царю, служниці твоїй, говорячи: Син твій Соломон буде царем по мені, і він сяде на троні моєму? Тоді чому ж зацарював Адонія?
14. І ось, коли ти ще будеш розмовляти там із царем, зайду я слідом за тобою, і доповню слова твої.