9. І вчинив супроти нього змову слуга його Зімрі, старший над половиною колісниць. Коли він у Тірці упився в домі Арци, що був старшим над палацом в Тірці,
10. Тоді зайшов Зімрі, ударив його і забив на смерть його, в двадцять сьомому році Аси, царя Юдиного, і зацарював замість нього.
11. Коли він зацарював і сів на троні його, то винищив увесь дім Баші, не залишив йому жодного з того, що виливає на стіну, ні родичів його, ані друзів його.
12. І винищив Зімрі увесь дім Баші, за словом Господа, котре він вирік про Башу через Єгу пророка.
13. За всі гріхи Баші і за гріхи Елі, сина його, котрі вони самі вчинили і котрими вводили Ізраїля в гріх, дратуючи Господа, Бога Ізраїлевого, своєю облудністю.
14. Інші діяння, все, що він учинив, описано в Літописі царів ізраїльських.
15. На двадцять сьомому році Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі, і царював сім днів у Тірці, коли народ тримав в облозі филистимський Ґіббетон.
16. Коли народ, який тримав облогу, зачув, що Зімрі учинив змову і забив царя, то всі Ізраїльтяни настановили царем над Ізраїлем Омрі, старшину війська, того ж таки дня, у таборі.
17. І відступив Омрі і всі Ізраїльтяни разом із ним від Ґіббетона і взяли в облогу Тірцу.
18. Коли побачив Зімрі, що місто здобуте, зайшов він до внутрішнього помешкання царського палацу, і підпалив за собою царській дім вогнем, і загинув
19. За свої гріхи, в чому він згрішив, роблячи зле перед очима Господніми, ходячи шляхом Єровоама і в гріхах його, котрі він чинив, щоб увести Ізраїля в гріх.
20. Інші діяння Зімрі і змова його, котру він учинив, описані в Літописі царів ізраїльських.
21. Тоді розділився народ ізраїльський на дві половини: одна половина народу стояла за Тівні, Ґінатового сина, щоб зацарювати його, а друга половина – за Омрі.
22. І здобув гору народ, котрий стояв за Омрі, над народом, котрий за Тівні, Ґінатового сина, і помер Тівні, і зацарював Омрі.
23. Тридцять першого року Аси, царя Юдиного, зацарював Омрі над Ізраїлем [і] царював дванадцять літ. У Тірці царював він шість років.
24. І купив Омрі гору у Шемера, гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, йменням володаря тієї гори: Шомерон.
25. І вчиняв Омрі зле перед очима Господніми, і вчиняв гірше від усіх, які були перед ним.
26. Він у всьому ходив шляхом Єроваома, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, ідолами своїми.
27. Інші діяння Омрі, котрі він учинив, і твердість, котру він виявив, описані в Літописі царів ізраїльських.
28. І спочив Омрі з батьками своїми, і похований в Самарії. І зацарював Ахав, син його, замість нього.
29. Ахав, син Омрі, зацарював над Ізраїлем на тридцять восьмому році Аси, царя Юдиного, і царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем в Самарії двадцять два роки.
30. І вчиняв Ахав, син Омрі, зле перед очима Господа більше від усіх, які були перед ним.
31. Замало було для нього ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, – він узяв за себе дружиною Єзавель, доньку Етбаала, сидонського царя, і почав служити Ваалові і поклонятися йому.
32. І спорудив він Ваалові жертовника у домі Вааловому, котрого спорудив у Шомерот.
33. І зробив Ахав діброву, і більше від усіх царів ізраїльських, котрі були перед ним, Ахав чинив те, що гнівило Господа, Бога Ізраїлевого.
34. За його днів Хіїл із Бет-Елу відбудував Єрихон: на первістку своєму Авірамові він заклав його підмурки, а на молодшім своїм Сеґівові, поставив браму його, за словом Господнім, котре він вирік через Ісуса, сина Навинового.
3 Царів 17
1. І сказав Ілля тішб'янин, з Ґілеадських мешканців, до Ахава: Живий Господь, Бог Ізраїля, перед Котрим я стою! Цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба що за словом моїм.
2. І було до нього слово Господнє.
3. Іди звідси, і заверни на схід, і сховайся біля потоку Керіті, що навпроти Йордану.
4. Із цього потоку ти будеш пити, а воронам Я накажу годувати тебе там.
5. І пішов він, і вчинив за словом Господнім, пішов і залишився біля потоку Керіті, що навпроти Йордану.
6. І ворони приносили йому хліб і м'ясо вранці, хліб і м'ясо вечорами, а пив він з потоку.
7. Але з плином часу цей потік висох, тому що не було дощу на землю.
8. І було до нього слово Господнє:
9. Підведися, і рушай до Сарепти сидонської, і залишайся там; Я наказав там жінці, вдові, годувати тебе.
10. І підвівся він, і рушив до Сарепти, і коли прийшов до брами міста, ось, там жінка, вдова, збирає дрова. І прикликав він її, і сказав: Дай мені трішки води в посудині напитися.
11. І пішла вона, щоб взяти; а він закричав навздогін їй і сказав: Візьми для мене також шматок хліба в руки свої.
12. Вона сказала: Живий Господь, Бог твій! У мене нічого немає печеного, а лише є жменя борошна у дзбанку і трохи олії в горщику. І ось, я назбираю дровець і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з'їмо це і помремо.
13. І сказав їй Ілля: Не бійся, піди, вчини, що ти сказала, але перед цим зроби невеликого опріснока для мене, і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш потім,
14. Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Борошно у дзбанку не скінчиться, і олії в горщику не зменшиться аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.
15. І рушила вона, і вчинила так, як сказав Ілля; і їла вона, і він, і дім її деякий час.
16. Борошно у дзбанку не скінчалося і олії у горщику не зменшилося, за словом Господнім, котре він вирік через Іллю.
17. Після цього занедужав син цієї жінки, господині того дому, і хвороба його була така тяжка, що не залишилося в ньому дихання.
18. І сказала вона Іллі: Що мені в тобі, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене пригадати гріхи мої і погубити сина мого.
19. І сказав він їй: Дай мені сина твого. І взяв його з руки її, і поніс його до світлиці, де він жив, і поклав його на свою постіль.
20. І озвався до Господа, і сказав: Господе, Боже мій! Невже Ти і вдові, у якої я мешкаю, учиниш зло, погубивши сина її?
21. І простягнувшись на підліткові тричі, він озвався до Господа і сказав: Господе, Боже мій! Я благаю Тебе, нехай повернеться душа підлітка цього в нього!
22. І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа підлітка цього в нього, і він ожив.
Вы читаете Біблія
