Біблія

27. Зібрані були сини Ізраїлеві, і, взявши харчів, вийшли назустріч їм. І розташувалися сини Ізраїлеві табором перед ними, немовби двійко невеликих отар кіз, а сиріяни виповнили край.
28. І підійшов Божий чоловік, і сказав цареві ізраїльському: Так говорить Господь: За те, що сиріяни говорять: Господь є Бог гір, а не Бог долин, Я все оце велике юрмище віддам у руку твою, щоб ви знали, що Я – Господь.
29. І стояли таборами одні супроти других сім днів. Сьомого дня розпочалася битва; і сини Ізраїлеві винищили сто тисяч піших сиріян – за один день.
30. Решта втікла до міста Афека. [Там] завалився мур на решту двадцять сім тисяч чоловіків, що залишились. А Бен-Гадад утік до міста і бігав з одного внутрішнього помешкання до другого.
31. І сказали йому служники його: Ми чули, що царі дому Ізраїлевого – царі милостиві. Дозволь нам покласти веретища і мотузки на голови свої, і піти до царя ізраїльського; Можливо, він помилує душу твою.
32. І підперезали вони веретищами стегна свої, і мотузки поклали на голови свої, і прийшли до царя ізраїльського і сказали: служник твій Бен-Гадад говорить: Помилуй життя моє. Той сказав: Хіба він живий? Він брат мій.
33. Люди ці взяли це за [добрий] натяк, і квапливо підхопили слово з уст його, і сказали: Брат твій Бен-Гадад. І сказав він: Підіть, приведіть його. І вийшов до нього Бен-Гадад, і він посадовив його [з собою] на колісницю.
34. І сказав йому [Бен-Гадад] : Міста, які забрав мій батько у твого батька, я поверну, і майдани ти можеш мати в Дамаску, як батько мій мав у Самарії. [Ахав сказав] : Після угоди я відпущу тебе. І, уклавши з ним угоду, відпустив його.
35. Тоді один чоловік із синів пророків сказав іншому, за словом Господнім: Бий мене. Але цей чоловік не погодився бити його.
36. І сказав йому: За те, що ти не послухав голосу Господнього, заб'є тебе лев, коли підеш від мене. Він пішов од нього, і лев, зустрівши його, забив його.
37. І знайшов він іншого чоловіка, і сказав: Бий мене! Цей чоловік бив його до того, що зранив його ударами.
38. І пішов пророк, і постав перед царем на дорозі, затуливши покривалом очі свої.
39. Коли цар проїздив мимо, він закричав цареві і сказав: Служник твій ходив на битву, і ось, один чоловік, який відійшов на бік, підвів до мене чоловіка і сказав: Стережи цього чоловіка; Якщо його не стане, то душа твоя буде за його душу, або ти муситимеш відважити талант срібла.
40. Коли служник твій зайнявся цими й іншими справами, його не стало. І сказав йому цар ізраїльський: Ось такий тобі вирок: Ти сам вирішив.
41. Він тут-таки скинув покривало з очей своїх, і впізнав його цар, що він із пророків.
42. І сказав йому: Так говорить Господь: За те, що ти випустив з рук своїх чоловіка, проклятого Мною, душа твоя буде замість його душі, народ твій, замість його народу.
43. І рушив цар ізраїльський додому стривожений і смутний, і прибув до Самарії.
3 Царів 21
1. І сталося після цих подій: У Навота, ізреелянина, що в Ізреелі, був виноградник біля палацу Ахава, царя самарійського.
2. І сказав Ахав Навотові, говорячи: Віддай мені свого виноградника; з нього у мене буде овочевий сад, бо він близько від мого дому; а замість нього я дам тобі виноградника кращого від цього, або, якщо тобі до вподоби, дам тобі срібла, згідно з ціною на нього.
3. Але Навот сказав Ахавові: Нехай убереже мене Господь, щоб я віддав тобі спадок батьків моїх!
4. І прийшов Ахав додому невдоволений і стурбований тим словом, котре сказав йому Навот ізреелянин, говорячи: Не віддам тобі спадку батьків моїх. І ліг у постіль свою і відвернув лице своє, і хліба не їв.
5. І зайшла до нього дружина його Єзавель, і сказала йому: Чого це дух твій утратив спокій, що ти й хліба не їси?
6. Він сказав їй: Коли я почав говорити Навотові ізреелянинові і сказав йому: Віддай мені виноградника твого за срібло, або, якщо хочеш, я дам тобі [другого] виноградника замість нього, тоді він сказав: Не віддам тобі виноградника мого.
7. І сказала йому Єзавель, дружина його: Що то за царство було б в Ізраїлі, якби ти так чинив? Підведися, їж хліб і май спокій; я надбаю тобі виноградника Навота ізреелянина.
8. І написала вона від ймення Ахава листи, і позапечатувала їх його печаткою, і послала ці листи до старшин і вельмож у його місті, які мешкали там з Навотом.
9. У листах вона писала так: Оголосіть піст, і посадіть Навота на перше місце в народі.
10. А навпроти посадіть двох негідних людей, котрі свідчили б супроти нього, кажучи: Ти зневажив Бога і царя; а потім виведіть його і забийте його камінням, щоб він помер.
11. І вчинили мужі міста його, старшини і вельможі, які мешкали у місті його, як наказала їм Єзавель, так, як написано в листах, котрі вона послала до них.
12. Оголосили піст і посадовили Навота на чолі народу.
13. І виступили два нікчемних чоловіки, і сіли навпроти нього, і свідчили на нього ці недобрі люди перед народом, і говорили: Навот зневажив Бога і царя. І вивели його за місто, і забили його камінням, і він помер.
14. І послали до Єзавелі сказати: Навота забито камінням, і він помер.
15. Зачувши, що Навота забито камінням, і він помер, Єзавель сказала Ахавові: Підведися, візьми у володіння виноградника Навота ізреелянина, котрого він не хотів тобі віддавати за срібло; тому що Навота немає серед живих, він помер.
16. Коли зачув Ахав, що Навота вбито, підвівся Ахав, щоб піти на виноградник Навота ізреелянина, і заволодіти ним.
17. І було слово Господнє до Іллі тішб'янина:
18. Підведися, піди назустріч Ахавові, цареві ізраїльському, котрий в Самарії; ось, він тепер у винограднику Навота, куди прийшов, щоб взяти [його] у володіння свої.
19. І скажи йому: Так говорить Господь: Ти забив, і після цього забираєш у спадок? І скажи йому: Так говорить Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси будуть лизати і твою кров.
20. І сказав Ахав Іллі: Знайшов ти мене, враже мій! Він сказав: Знайшов, тому що ти заходився чинити лихе перед очима Господа.
21. [Так говорить Господь] : Ось Я наведу на тебе лихоліття, і вимету за тобою, і винищу в Ахава кожного, хто виливає на стіну, і невільного, і того, що залишиться в Ізраїлі.
22. І вчиню з домом твоїм так, як учинив Я з домом Єровоама, Неватового сина, і з домом Баші, Ахієвого сина, за образу, котрою ти роздратував [Мене], і увів Ізраїля в гріх.
23. Також про Єзавель сказав Господь: Пси з'їдять Єзавель за мурами Ізрееля.
24. Хто помре в Ахава у місті, того з'їдять пси; а хто помре в полі, того видзьобають птахи небесні.
25. Не було ще такого, як Ахав, котрий заходився чинити лихе перед очима Господніми, до чого схиляла його дружина його Єзавель.
26. Він учиняв вельми мерзенно, ідучи за ідолами, як чинили Амореї, котрих Господь прогнав від синів Ізраїлевих.
27. Вислухавши всі слова оці, Ахав розірвав одежу свою, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і спав у веретищі, і ходив зажурений.
28. І було слово Господнє до Іллі тішб'янина, і сказав Господь:
29. Бачиш, як упокорився переді Мною Ахав? За те, що він упокорився переді Мною, Я не наведу лиха в його дні. За днів сина його наведу лихо на дім його.
3 Царів 22